Інвестиційний клімакс

20 років капіталізм в Україні нарощує «м’язи», дипломати, політологи, та поважні економісти ведуть жваві дискусії щодо майбутнього держави.
Дмитрий Танана

Про залучення інвестицій в економіку написано десятки «товстенних» докторських дисертацій, опубліковано (й публікуються) сотні статей в наукових журналах, аналітичні видання пропонували (й пропонують) власне бачення. Прем’єр-міністр Микола Азаров висловлюється так: «Україна мусить виграти конкуренцію у сфері свободи ведення бізнесу, стати, безумовно привабливою гаванню для капіталів».

Ще у 2000 році для поліпшення бізнес-процесів указом Президента України «Про встановлення єдиної державної регуляторної політики в сфері підприємництва» було закладено перші підвалини регуляторної реформи (на сьогодні її метою є скорочення дозвільної документації приблизно на 90%, чим не фантастика?). Неодноразово сказано: «Українська влада добре розуміє, що створення умов для комфортної та ефективної роботи інвесторів насамперед вигідне для самої України». Постійно підкреслюється: «Шлях реформ в Україні буде покращувати умови діяльності інвесторів».

Маємо: потужне теоретичне підґрунтя з боку науковців, пряму зацікавленість в інвестиціях промисловості та підтримку свободи ведення бізнесу з боку «перших осіб» держави. Отже, економічна «гавань» України має бути переповнена інвестиційними «лайнерами» з вантажем пропозицій, чи не так? Що ж насправді?

1 листопада 2011 року Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) оприлюднили результати дослідження на тему: «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес» (дослідження ґрунтувалося на опитуванні власників і керівників 1636 компаній, а також 415 приватних підприємців). Виявилося наступне: зі 183 країн за показником легкості ведення бізнесу Україна посіла почесне 152 місце, Росія — 120, Молдова — 81, Білорусія — 69, Польща – 62, Казахстан – 47.

Загальний висновок дослідження IFC за 2011 рік:

1. Системи видачі дозволів, державного контролю та технічного регулювання залишаються головними перешкодами для розвитку підприємництва в Україні;
2. Основні причини гальмування реформ: повільні темпи прийняття змін на законодавчому рівні та незадовільне виконання прийнятих законів»

Зазначимо, це є повним відображенням висновків, зроблених IFC у 2009 році. Відбулося майже як у прислів’ї: «Говорили, балакали, сіли та переписали висновки конференції дворічної давнини»…

Щоб якось підбадьорити учасників останньої конференції IFC та додати ложку меду до бочки дьогтю, було зазначено: «Проте, незважаючи на відставання України за загальним показником, відбулося покращення за показником відкриття бізнесу за рахунок спрощення процедури з отримання печатки. Це демонструє позитивні зрушення в тому, як спрощення хоча б однієї процедури може позитивно вплинути на загальний процес».

Нарешті щось дійсно інноваційне, шановні «експерти» визначили фундаментальний взаємозв’язок! Виявляється, спрощення процедури з отримання печатки може позитивно вплинути на загальний бізнес-процес. Будемо відвертими: це вагоме відкриття, рівнем не нижче Нобелівської премії…

Пропонуємо на Ваш розсуд власне дослідження на тему: «Інвестиційний клімакс в Україні: шлях без шляху».

1. Оперуємо геть не секретною інформацією про стан кластерів соціально-економічного середовища:

1.1. Зрощення влади та «великого» бізнесу.
1.2. Корумпована податкова система.
1.3. Корумпована юридична система.
1.4. Невиконання прийнятих законів.
1.5. Хронічна політична нестабільність.
1.6. Соціальне напруження.

2. Взяли до уваги показники Фонду «Інтелектуальна перспектива» і Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України:

2.1. Частка тіньової економіки в Україні складає 50 – 60 % офіційного ВВП.
2.2. 45 % громадян працюють на «тіньову економіку».
2.3. Сукупний тіньовий капітал українських громадян складає $13-15 млрд. на рік.

3. Використали дані видання «Економічна правда»: «За останні три роки економіка України пережила стрімкий відтік капіталу в офшорні зони, який склав 18,6 мільярда доларів. За попередні три роки ця цифра склала 661 мільйон доларів, відтік капіталу з України збільшився у 28 разів».

4. Спиралися на інформацію Державної служби статистики: «Прямі інвестиції з України здійснено до 47 країн світу, переважна їхня частка (92,6%) спрямована (куди б Ви могли подумати?) в економіку Кіпру». Тобто гроші не залишаються у економіці, а «тікають» в теплі краї.

5. Та найголовніше, — структура інвестицій в українську економіку «консервує» існуючі маштабні проблеми, оскільки найпривабливішим для зарубіжних інвесторів залишається фінансовий ринок, на який припадає приблизно 40 % — 45% усіх зарубіжних інвестицій («швидкі гроші»). Для первинної потреби держави — модернізації виробничих потужностей та активізації інноваційних процесів, інтересу (а значить й активів) у інвесторів «нема».

На основі викладеного робимо висновок:

реаліями з залучення інвестицій є: фактично безрезультатні дослідження науковців; практично нездійсненні гасла можновладців; беззмістовні поради міжнародних та вітчизняних «експертів», адже цілком зрозуміло, що реальне покращення може відбутися тільки за умов повної зміни соціально-економічного середовища в державі. Воно відбувається?

Політична система виявилася неспроможною впровадити конструктивні системні рішеняня. Час і можливості 20 років «самостійності» не були використані для створення інвестиційного клімату. Вочевидь, окремі «косметичні» покращення не можуть вплинути на соціально-економічне середовище, тобто «приваблива гавань для капіталів» залишається лише в уяві…

Автор: Дмитрий Танана


Комментарии:


Код безопасности:


Новости партнеров

bigmir)net TOP 100   

Новости партнеров

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афиша кинотеатра Синема Сити

Статус

Еженедельный деловой журнал

Украинский бизнес портал

Электронный деловой журнал

Эксперт

Украинский деловой журнал

Экономические известия

Ежедневная деловая газета