Бесценное молоко

Недавно Верховная Рада приняла за основу законопроект «О внесении изменений в Закон «О государственной поддержке сельского хозяйства» относительно регулирования закупочных цен на молоко».

Нововведение предусматривает внесение продукта в список объектов государственного ценового регулирования и сокращает временные рамки расчетов между переработчиками и крестьянами. Оно также переводит все их отношения в договорное поле. Однако, по мнению экспертов, законодательная инициатива может привести к подорожанию молокопродуктов и оттоку инвестиций из отрасли. Потери участников рынка могут составить 0,5 млрд грн в год. Поэтому они обратились к главе государства с просьбой ветировать данный закон, что, собственно, он и сделал, вернув документ парламентариям на доработку.

«Статус» «Статус» решил спросить у предпринимателей, законодателей, экспертов и представителя президента в ВР:
«нужно ли в Украине ценовое регулиро­вание молочного рынка?»

ЗА

Сергей Терещук, зампредседателя Комитета ВР по вопросам агрополитики и земельных отношений, автор закона «Суть закона в том, что предприятия оптовой и розничной торговли, переработчики, организации и физлица-предприниматели, заготавливающие молокопродукты, должны будут рассчитываться с поставщиками в течение семи банковских дней с момента получения продукции, а не со дня получения выручки от реализации (как это предусмотрено сейчас). Они также не смогут работать без составления типового договора, разработанного КМУ. А пока что слишком часто переработчики считают, что крестьянин должен кредитовать молочные предприятия. Такое впечатление, будто они оказывают услугу, рассчитываясь с ним. Я не знаю молочной продукции, которая на прилавках магазинов лежит более семи дней. Всю торговую цепочку нужно ограничить этими временными рамками: пусть переработчик в этот срок заплатит крестьянину, а продавец — переработчику. И ничьи интересы не будут ущемлены». Закон восстановит справедливость по отношению ко всем участникам рынка — и к производителям молочной продукции, и к переработчикам, и к реализаторам

Петр Симоненко, член Комитета ВР по вопросам правовой политики «Отсутствием государственного регулирования и альтернативы в виде, например, потребительской кооперации пользуются перекупщики и спекулянты, которые сбивают цены на молоко ниже себестоимости. Недопустимо, чтобы молоко было дешевле газированной воды. Селяне отказываются держать коров в своих хозяйствах, потому что молочное производство становится невыгодным. Так, только за последний год данная отрасль потеряла 8% поголовья. А из надоенных 11,3 млн тонн молока только 4,5 млн попало на переработку. Для сравнения: в Беларуси из надоенных 6,2 млн т перерабаты­вается 6 млн т». Молочная отрасль гибнет именно из-за отсутствия государственного контроля

Валентин Запорощук, президент группы компаний «Провиант»
«Я считаю, что если расчеты за молоко между производителями, переработчиками и другими участниками рынка перевести в договорное поле, то они больше будут служить процессам организации сбора самого молока. Это не касается крупных производителей — там договора существуют. Речь идет о частном производстве молока, о небольших фермерских хозяйствах и дворах. Если эти взаимоотношения будут ограничены документальными рамками, то они дисциплинируют всех участников процесса. Каждый возьмет на себя определенную ответственность и обязуется выполнять условия письменного договора. Пока же слишком часто происходит так, что переработчики набегами собирают в хозяйствах молоко, рассчитываясь на месте. В итоге качество молока никого не интересует — лишь бы набрать объем». Договорное регулирование положительно повлияет на взаимоотношения между участниками рынка и качество самой продукции

ПРОТИВ

Анна Деревянко, исполнительный директор Европейской бизнес-ассоциации
«По оценкам молочного комитета ассоциации, вмешательство государства в ценовое регулирование молочной продукции противоречит нормам Евросоюза и России, ставит нашего производителя в неравные условия по сравнению с соседними странами. Введение обязательного требования по заключению типовых письменных договоров приостановит прямые закупки молока у фермерских хозяйств или вынудит закупать его у посредников. Результатом станет падение закупочных цен. Поэтому реализация положений закона не только не приведет к достижению задекларированной цели, но и грозит упадком молочной отрасли Украины». Такое ценовое регулирование молочного рынка противоречит международным нормам
Алекс Лисситса, президент Ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса»
«Такое псевдосодействие подменяет собой системную работу, направленную на обеспечение большей экономической самостоятельности сельских хозяйств. Мы с начала обсуждения НК говорим о том, что Украина создала уникальные условия, когда селянам продавать молоко (как и другую продукцию) на неорганизованном рынке гораздо выгоднее, чем по договорным отношениям даже в рамках кооперации. Ведь в последнем случае НДС и налог на доходы физлиц делают реализацию невыгодной. Законопроекты по развитию кооперации, разработанные Мин­агрополитики, зарегистрированы в ВР, но не рассматриваются. Мы надеемся, что нормы закона об обязательстве договорных отношений при закупке молока вступят в силу только после законодательных изменений о поддержке развития кооперации и создания достаточного количества кооперативов». Принятие закона несвоевременно, нужно сначала защитить хозяйства, организовав в стране рынок с участием молочных кооперативов
Юрий Мирошниченко, представитель президента в ВР
«Внесение молока в перечень объектов госрегулирования означает, что Аграрный фонд должен закупать ежегодно не менее 20% годового внутреннего потребления молокопродуктов — около 2 млн тонн. Учитывая ограниченность срока хранения молока, проведение таких объемов интервенционных закупок через Аграрную биржу (как того требует закон, в который вносятся изменения) невозможно. Президент также не поддерживает норму закона об установлении семидневного срока расчетов. Ее реализация может привести к ухудшению платежного баланса перерабатывающих предприятий, поскольку технологические условия производства отдельных видов продукции (например, сыров) требуют большего времени для получения товарности». В норме о сокращении срока расчетов не учтены техусловия производства всех видов продукции

[Резюме]

Александр Ярославский, заместитель гендиректора Украинской аграрной конфедерации:
«На мой взгляд, любая власть старается загнать бизнес в зависимость. А потом, уже на законных основаниях, эффективно монетизирует ее и это достаточно неплохо получается (например, штрафами, оплатой за различные согласования, разрешения и прочее, не считая неофициальных платежей).
Во времена СССР четко устанавливались цены на молочное сырье, которое учитывалось переработчиками в себестоимости молочных продуктов. Например, в 1990 г. цена закупки молока базисных кондиций составляла 450 руб. за тонну. А цена, которую переработчики учитывали в себестоимости «молочки», — 125 руб. Разница в 325 руб. покрывалась за счет бюджета. В относительном выражении уровень дотации составлял около 75% в цене, и объемы производства молока увеличивались.
Ныне регулирование осталось (в частности, на сухое молоко и сливочное масло), а вот дотация практически исчезла и за первый квартал текущего года составляет 4% в цене молочного сырья. Поэтому при отсутствии существенной поддержки государство, по сути, не имеет морального права диктовать производителям те или иные параметры их хозяйственной деятельности (уровень цен, рентабельность, количество посредников, наценки и пр.). А если вводится регулирование, то именно государство должно возместить производителям убытки, понесенные в связи с этим».


Комментарии:

  • Logunka   20-10-2012 23:33 

    Мечтаю работать без посредников.
    А давайте создадим без помредников ресурс какой-нить и будем прямых клиентов туда собирать!
    Есть у кого мысли!

  • CipinDenis   20-03-2013 02:48 

    Суддям Вищого спеціалізованого суду Конституція України не потрібна

    Ми всі давно чекали цього зізнання від суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, але такої відвертої зневаги до Конституції України не очікували. Але промовити це, сидячи на місці, де відправляється правосуддя, вголос та з посмішкою – це вже ганьба.

    Щоб зрозуміти цей момент істини – трохи передісторії. У 2008 році двадцятидворічна дівчина Анна Савенкова, яка жила самостійно, працюючи продавцем в спортивному магазині, познайомилася з Валерієм Джамбієвим. Валера був дуже добрий до Анни, витрачав на неї гроші, дарував щедрі подарунки, запропонував руку і серце. Звідки Валера брав гроші, Анні було невідомо, та хіба дівчина в її віці замислювалася про такі речі?! Згодом Валера оселився в квартирі Анни і переніс до неї власні речі. Але жити разом не судилося. В сумці, яку приніс Джамбієв, виявилися речі схожі на наркотики. В середу, 29 квітня 2009 року, Анна зателефонувала Валері та почала вимагати пояснень. Той спокійно погодився пояснити все що завгодно, але не по телефону, а на вулиці. Аня вийшла на зупинку, де її чекав Валера. Він дав їй пачку сигарет, які вона просила купити і відійшов начебто поговорити, бо хтось йому зателефонував, сів в маршрутку і поїхав. А що ж Аня? На неї накинулися перевдягнені міліціонери, заарештували, побили і повезли до райвідділку. У підсумку – обвинувачення у розповсюдженні наркотиків в особливо великих розмірах. До речі, не зважаючи на вказані обставини, Джамбієва ніколи не називали співучасником цього злочину, він зник і ніхто про нього не згадував, наче й не було. Лише через певний час Валерія Джамбієва посадять за контрабанду наркотиків, а згодом на лаві підсудних опиняться й міліціонери, які попалися на продажу конфіскованих наркотиків… Але всі вони відмовляються давати свідчення в суді з приводу затримання Анни Савенкової і кажуть, що не причетні до передачі наркотиків і затримання.

    Здавалося б невинуватість Анни очевидна – навіть суд першої інстанції не втримався і визнав дії міліонерів незаконними, так само як і обшук, і вилучення наркотиків. Але суддя Трусова Дарницького районного суду визнала Аню винною у скоєнні злочині та приговорила її до восьми з половиною років позбавлення волі. У вироку зазначалося, що при відсутності законних, належних і допустимих доказів у справі, суд не має сумнівів, що Анна – справжній наркодилер і дуже небезпечна для суспільства.

    Саме так в Україні робиться статистика розкриття злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків: справжні наркодилери відчувають себе безпечно, бо годують міліцію, а міліціонери разом з наркодилерами підставляють невинних і отримують нагороди за хорошу роботу і великі пенсії. Чи не тому в Україні рівень наркотрафіку і кількість наркоманів зашкалює?!!!

    Апеляційний суд дещо змінив у формулюваннях, але в цілому залишив вирок без змін. Так і залишилися за межами вироку питання, для чого міліціонери цілий тиждень незаконно тримали Аню під вартою, катували, фальшували протоколи обшуку, надали адвоката, який умовляв Аню писати явку з повинною і про Валеру не згадувати. Але наше правосуддя зав’язує свої очі лише для того, щоб не бачити очі невинно засуджених…

    Вся надія на касаційну інстанцію – Вищий спеціалізований суд України, який замінив Верховний суд на стадії розгляду касаційних скарг. Суддям віддали приміщення, забезпечили авто та санаторним лікуванням. Але вони так захопилися власними потребами, що навіть забули про присягу і сумління. А їм варто б було пригадати, що відповідно до закону: «Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України….». Український суддя складає присягу наступного змісту: «Я… вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади». Отже, начебто суддя має дбати, щоб всі бачили, як він підкорюється закону і сумлінно виконує вимоги Конституції.

    А от вам справжня ситуація, що відбулася 14.03.2013 року в Вищому спеціалізованому суді України на слуханні справи Анни Савенкової. У призначений час, судді на чолі з головуючим суддею Лагнюком Миколою Михайловичем вийшли і зайняли свої місця. Отже, почався суд, М.М. Лагнюк перевірив повноваження адвоката Миколи Ореховського, який був допущений до справи. Але тут виявилося, що в суді присутній захисник від правозахисної громадської організації Денис Ципін, якого всеукраїнська громадська організація «Об’єднання Богдана Хмельницького» у своєму клопотанні просила допустити в якості захисника Анни Савенкової. Ще у 2000 році судді Конституційного суду України записали в рішенні Конституційного суду України № 13-рп/2000 від 16.11.2000 року (справа про право вільного вибору захисника), що захисником може бути адвокат,а також фахівець в галузі права і представник громадської організації. Час від часу судді різних інстанцій все ж таки підкорювалися Конституції та допускали захисників від правозахисної організації у відповідності до старого КПК. Інколи відмовляли, але завжди соромилися своїх не законних рішень і всіляко виправдовувалися. Але суддям вищого суду нема чого соромитися, вони всього досягли і нічого не бояться, і ніхто їм не указ. Певно, саме тому суддя М.М. Лагнюк відмовив у допуску до участі в справі захисника, який не є адвокатом, а на зауваження адвоката Ореховського про те, що Конституція України дозволяє допускати захисників від правозахисної організації, дослівно відповів: «Залиште собі конституцію, у нас кодекс».

    Тепер про головне. Суддя Микола Лагнюк має розібратися, хто винний і не винний у справі Савенкової Анни. Для цього потрібний розум, досвід, професіоналізм і сумління, але добра половина цих цінних якостей у судді, схоже, відсутня. Він забув присягу і не пам’ятає, що його обов’язок «чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді». Якщо суддя дозволяє собі «вчиняти дії, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади» привселюдно, яке він може постановити законне і справедливе рішення?! Звісно, що ця справа законно не вирішиться. На що сподіватися Анні, якщо скрізь «перевертні» в погонах і мантіях?

    Постає питання, чи то Анні так не щастить з правосуддям, чи це загальна, звичайна ситуація в країні? На наш погляд відповідь очевидна: суддя, який відчуває себе настільки безкарним, що висловлює зневагу до основного закону України, не може за будь-яких умов сумлінно і гідно представляти судову гілку української влади, не може судити, не може промовляти «ім’ям України». Ще два судді, що були присутні, не зробили головуючому зауваження, а це означає, що вони його підтримували. Отже, якого правосуддя чекати від суддів, які зневажають Конституцію України?

    Наступний суд відбудеться 28 березня 2013 року, і він стане останнім для Анни. Звісно, через роки, коли суддя Лагнюк вийде на пенсію, Європейський суд визнає, що судді всіх трьох інстанцій порушили право громадянки Савенкової Анни на справедливий суд. Потім можливо вирок відмінять, Анну виправдають, але все одно молоді роки її життя пройдуть в казематах зовсім непрозорої пенітенціарної системи України, де квітне рабська праця, антисанітарія, повальна корупція і зневага до життя і гідності засуджених. Допоможіть Анні, допоможіть Україні! Ваша присутність в суді, ваші щирі висловлювання на адресу кривдників Конституції, ваша увага до долі ще дуже молодої дівчини можуть поставити суддів на місце, замислитися над своїми прямими обов’язками і почати з повагою ставитися не тільки до Конституції і законів України, а й до людей, долі яких вони вирішують!

    Правозахисник Денис Ципін
    PS. модераторам прозьба не удолять по возможности перенести нужный раздел.

  • sever0478   07-03-2014 19:02 

    если постсоветские республики втянули в капиталистическую яму, то забота правительства бросить каждому предпринимателю веревку для самоспасения.В молочной отрасли надо максимально помочь фермеру переработать молоко самостоятельно.Предоставить в недорогую аренду новые недорогие фасовочные станки,пастеризаторы и т. д.Дать малопроцентный кредит на постройку небольших цехов.Молочная переработка в основе вполне доступная домашняя работа.Далее фермеру дать возможность честной реализации продукции.


Код безопасности:


Внутренний голос

«Малый бизнес начал смелее отстаивать свои права, научившись бороться, если  проверяющие и контролирующие инспекции злоупотребляют властью»

Большой человек

Управление по-итальянски

Частный случай

Реставрируя полуразрушенные здания пансионатов, бывший антикризисный менеджер Андрей Руденко создал сеть баз отдыха «Куба»

Новости партнеров

bigmir)net TOP 100   

Новости партнеров

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афиша кинотеатра Синема Сити

Статус

Еженедельный деловой журнал

Украинский бизнес портал

Электронный деловой журнал

Эксперт

Украинский деловой журнал

Экономические известия

Ежедневная деловая газета