Картка є, а користуватись не хочуть
Якщо ще кілька років тому на пропозиції банківських спеціалістів люди старшого віку відповідали, що не мають ніяких гаджетів, то сьогодні користувачі карток у віці 60+ вже майже всі мають смартфони, на які можна встановити додатки і показати, як це працює.
Дані Київського міжнародного інституту соціології показали, що частка людей старшого віку, які користуються інтернетом збільшилася до 50% порівняно з 32% у 2022 році.
Але при цьому люди старшого віку часто надміру довіряють іншим й більш вразливі до шахрайств. Саме тому найчастіше і стають ціллю зловмисників. Обпікаюсь, чи наслухавшись історій інших, починають боятися користуватися банківськими послугами.
Фото: napensii.ua
«Ми мали приклади, коли клієнти не знали, яким краєм вставляти картку в банкомат. А пенсію замість них знімали онуки. Саме ж картка була замотана в папірець з пін-кодом та лежала за іконами. І це непоодинокі випадки. Це комплексна проблема, яку можна подолати також виключно комплексно — через системне навчання з фінансової грамотності”, — каже Олеся Жулинська, керівниця комунікацій та зв’язків із громадськістю ПриватБанку.
Так у ПриватБанку з’явилися курси для людей старшого віку, які відбуваються кілька разів на рік.
Чого навчають на таких заняттях?
У програмі — основи цифрової, фінансової грамотності та безпеки. Як встановити PIN-код, що можна зробити через термінал, як мобільний поповнити чи квитки на потяг купити тощо. Людина краще запам’ятовує те, що вона зрозуміла, вибудувала в голові логічний ланцюжок. Почула, побачила на екрані, сама спробувала — так і засвоїла.
На курсі розповідають як убезпечити карткові рахунки й кошти, щоб люди безпечно користувалися сучасними цифровими продуктами, не боялися зайвий раз натиснути кнопку, та водночас розуміли, де справжня небезпека.
Фото: надано пресслужбою Приватбанку
Заняття з фінансової грамотності для людей старшого віку, Університет ІІІ віку «Протон», Київ.
Для цього лекціями не обмежуються.
«Після теоретичної частини запрошуємо у відділення, вчимо користуватися банкоматами, показуємо, як працювати з терміналом і яка різниця між терміналом та банкоматом», — розповідає Анжела Дзінзюра, фахівчиня з репутаційних проєктів в регіонах головного офісу ПриватБанку.
Людям пояснюють, на перший погляд, базові, але потрібні речі: що за інформація розміщена на картці, чому не можна розголошувати CVV-код і термін дії картки, а сам її номер — не секретний, якщо надавати цей номер сам по собі без решти банківських деталей.
Фото: надано пресслужбою Приватбанку
Заняття з фінансової грамотності для людей старшого віку, Університет ІІІ віку «Протон», Київ.
І ось кілька головних порад від експертів курсу:
Вигадайте неочевидне кодове слово. Дівоче прізвище мами справді легко запам’ятати, але і легко з’ясувати. Ім’я домашнього улюбленця — теж слабкий варіант, адже його можна дослідити, наприклад, із ваших соцмереж. Придумуйте слова, які важко відгадати.
Ніколи не записуйте пін-код на картці. На жаль, таке можна нерідко побачити не — кажуть у банку. А ще не розголошуйте код із SMS від банку.
Знімайте готівку лише у надійних банкоматах. У відділеннях, у торгових центрах тощо.
Не переходьте за сумнівними посиланнями. Навіть якщо ці посилання відправляють ваші друзі. “Моя онука бере участь у конкурсі, проголосуйте за неї за посиланням” — до прикладу, таке посилання точно має викликати занепокоєння.
Зареєструйте фінансовий номер у мобільного оператора. Це один із методів вберегти себе від шахрайства. Адже унеможливлює реєстрацію номера на іншу особу, яка могла б скористатися чужою сім-картою й отримати доступ до чужого інтернет-банкінгу. Фінансовий номер — це номер мобільного телефону, який прив’язаний до ваших банківських рахунків і використовується для ідентифікації, підтвердження операцій та отримання сповіщень від банку.
Фото: надано пресслужбою Приватбанку
Заняття з фінансової грамотності для людей старшого віку, Університет ІІІ віку «Протон», Київ.
Не використовуйте цей фінансовий номер у соцмережах чи оголошеннях. І якщо ваш номер таки зламали, негайно заблокуйте свою картку та номер фінансового телефону.
Експерти курсу також навчають як перевірити підозрілий номер і впевнитись чи телефонував саме банк. А ще як діяти, якщо клієнт таки став жертвою шахрайства.
Не так урок, як дружні бесіди
«Наше завдання — не просто прочитати лекцію, а встановити такий собі місток довіри, щоб люди ділилися своїм досвідом», — пояснює Олеся Жулинська.
Пояснюють, що, наприклад, Національний банк ніколи не дзвонить клієнтам. Адже це регулятор і його роль — нагляд за роботою банків.
Фото: надано пресслужбою Приватбанку
Заняття з фінансової грамотності для людей старшого віку, Університет ІІІ віку «Протон», Київ.
«Влаштовуємо навіть рольові вправи: один буде «шахраєм», а інший — «клієнтом-потенційною жертвою», і пропрацьовуємо реальні діалоги, — наводить приклад Анжела Дзінзюра. — І так готуємо до різних ситуацій на практичних кейсах. Так люди засвоюють набагато краще і є результат хороший».
Хороший, вважають у ПриватБанку, бо слухачі ще й після занять хвилин по 40 не відпускають лекторів. Бо й власних історій фінансових спроб та помилок мають купу, і сусідських чи від родичів. Іноді просто просять порад. Хочу застрахувати своє житло, як це зробити? Щоб точно на шахрая не натрапити, як і що налаштувати? Не все на пальцях поясниш. Часом таких допитливих студентів і на екскурсії в банк додатково водять.
Найбільша зацікавленість спостерігається, коли люди починають розповідати історії з життя — свого і близьких. Тож, в певному сенсі ця школа «Фінансової мудрості» — ще й як сеанс колективної терапії, через спілкування, пояснює Дзінзюра.
Фото: надано пресслужбою Приватбанку
Заняття з фінансової грамотності для людей старшого віку, Університет ІІІ віку «Протон», Київ.
Хто і де може долучитися
Організатори самі шукають слухачів курсу: звертаються до центрів соцзахисту, пенсійних фондів, громадських об’єднань, як от — Університети третього віку. Звісно, групу можна набрати і серед самих лише клієнтів середньостатистичного відділення (особливо, в період оплати комунальних послуг). Але ж мета — навчити не тільки клієнтів певного банку, а людей старшого віку загалом.
«Це ж наші мами, бабусі, — каже Анжела Дзінзюра. Ось я вчора проводила заняття — майже 60 слухачів прийшли, і всі обслуговуються в різних банках».
Заходи можуть відбуватися у кожному населеному пункті, де є відділення ПриватБанку. Зазвичай, волонтери банку самі проявляють ініціативу.
«В будь-якому містечку керівник відділення знає, де шукати цільову аудиторію: наприклад, пенсіонери у п’ятницю збираються у будинку культури, або щосереди ходить автобус з села і люди старшого віку з нього прямують до управління соцзахисту. І в геріатричні центри звертаємося”, — розповідає фахівчиня банку.
Наразі до проєкту вдалося залучити близько 180 співробітників банку і майже 5 тисяч людей старшого віку.
Вперше таку кампанію провели у травні, тоді навчання пройшли близько 2500 людей.
Фото: надано пресслужбою Приватбанку
Заняття з фінансової грамотності для людей старшого віку, Університет ІІІ віку «Протон», Київ.
Черговий етап саме триває — розпочався 2 жовтня і закінчиться 7 листопада. Але організатори спонукають співробітників банку не підлаштовуватися під терміни кампаній, а проводити їх в будь-який час, як тільки стає зрозуміло, що вже зібралася група потенційних слухачів.
«Вони такі задоволені виходять. Деякі вперше в житті самі спробували зняти пенсію чи оплатити комуналку і у них вийшло”, — розповідає Анжела Дзінзюра.
До слова — наука будь-кому під силу: в одному з міст на півдні України був слухач віком 82 роки.
«Усім відділенням з ним фотографувалися», — згадує пані Анжела.
На додачу спільно з «Життєлюбом» та Національним банком України, ПриватБанк ще й паперову газету видає. Примірники надходять до пенсійних відділень кожного регіону, вже кілька випусків за плечима.
Що кажуть самі учасники проєкту
Олена Богоявленська, директорка геріатричного пансіонату:
Час такий: щоб бути в ресурсі, треба вчитись постійно. Співробітники банку запропонували, ми — Олександрійський геріатричний пансіонат — погодились. Розповіли про продукти, і як боротись зі складнощами в користуванні, якщо виникають. Бо часто, знаєте, людина наштовхнеться на якусь дрібну перепону — і все, відмовляється йти далі, думає, «ніколи цьому не навчусь». Але нам запропонували навіть виїзні сесії, щоб пропрацювати як слід певні моменти.
Зазвичай, це такі речі, які людина має почути, а якщо не зрозуміла — відразу поставити питання і отримати зворотний зв’язок. Лектори навіть наголошували: якщо соромитесь запитати, щоб не бути смішним, то не варто — питайте все. У людей часто буває страх задавати питання публічно, але тут намагались створити таку атмосферу, щоб люди не замикались і спілкувались.
Розпитували лекторів, як запобігти шахрайству, як діяти в різних випадках — мабуть, це найбільше хвилює людей. Пояснили слухачам про різні сучасні терміни. Наприклад, такі слова як кешбек — не вживаються старшими людьми. Вони часто не знають, що це. А тут їм наочно показали, в чому суть: ось сторінка в Приват24, ось 1200 грн, накопичені завдяки тому, що проплати робляться певним способом. Так вони починають додатково накопичувати гроші. Бо коли деякі люди живуть на мінімальну зарплату чи невелику пенсію, будь-які додаткові гроші їм важливі.
Фото: надано пресслужбою Приватбанку
Заняття з фінансової грамотності для людей старшого віку, Університет ІІІ віку «Протон», Київ.
Тетяна Цимбалюк, соціальна працівниця:
Дуже багато інформації дали, зокрема, про випадки шахрайства, про поширені схеми. Навчили, що на дзвінки з підозрілих номерів краще не відповідати, або перевіряти їх у додатку банку. А якщо повідомляють про якісь збої, чи проблеми — то треба звертатися в банк, а не розсекречувати незнайомцям дані карток.
Багато хто з присутніх і на своєму досвіді вже знав, як шахраї лякають, що «кошти будуть заблоковані», бо отримували підозрілі повідомлення. Але ж розумієте, коли дзвонять і просять назвати реквізити карти, люди ж переживають, що якщо не назвуть їх, то щось погане трапиться з карткою. Звідси й проблеми.
Вийшла велика консультація, бо люди безперестанку ставили співробітниці банку питання: ось такий був випадок, а у мене щось з пенсією, а тут гляньте, щось не надійшло. Зазвичай же нема кого розпитати. Тому їм цього разу сподобалось, всі щиро дякували.
Анатолій Ковбасюк, викладач Донецького державного університету внутрішніх справ:
Дізнався про ці курси завдяки знайомому. Він, як і я — учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. Запросив мене та інших членів нашої організації “чорнобильців”, мовляв, більше про різні банківські операції дізнаємося і почуємо про види шахрайства. Шахраї ж моментально з’являються, як тільки розроблять новий фінансовий інструмент, і, добре знаючи психологію людей, вміють грабувати.
Нам розповіли про ризики і цифрові можливості. Я відразу зрозумів, що це дуже класна штука. А оскільки працюю в університеті внутрішніх справ, то вирішив, що це й курсантам буде цікаво. Тому зводив один взвод старшого курсу на таку зустріч. Майбутнім правоохоронцям точно не завадить.
Це все справді дуже корисно, актуально. Ось моїй дружині шахраї почали надзвонювати, а вона випадково натиснула не ту кнопку і прийняла дзвінок. Вони й почали: дайте нам те, назвіть се. На щастя, вони нічого так і не сказала і ніхто з нас нічого не здер. А взагалі у мене зараз програма є така на телефоні, яка сама позначає підозрілих абонентів і я тоді взагалі не відповідаю.
Ми коли вже після лекції з іншими чорнобильцями виходили, з нами одна жінка була — розповідала, що отримала дуже великі гроші (соціальні виплати), а її надурили. І тепер, куди не звертається — ніхто не хоче цим займатись. То легше ж такій біді запобігти, ніж тоді шукати свої гроші. Кожен користувач карти нині повинен такі прості речі розуміти.