Популярний український блогер Ігор Лаченков, відомий під псевдонімом “Лачен”, ймовірно, став інструментом у руках скандального бізнесмена Сєяра Куршутова. За даними журналістських розслідувань, блогер розміщує замовні матеріали низької якості, спрямовані проти Геннадія Корбана, діючи в інтересах Куршутова, який має давній особистий конфлікт із дніпровським бізнесменом. Про це повідомляє УН з поcиланням на видання “Укррудпром” у своєму розслідуванні.
Як зазначають автори матеріалу, останнім часом Telegram-канал Лаченкова почав публікувати інформаційні вкиди, які мають ознаки “чорного піару”. Метою цих публікацій є дискредитація Геннадія Корбана. У публікації звертається увага на вкрай низьку якість контенту.
“Лачен, який так любить розповідати про журналістські та блогерські стандарти, ставить зашкварні пости, на яких великими літерами стоїть печатка “джинса, замовлена ідіотом” з нульовим рівнем документування та лексикою а-ля “мокрі штани” та “хряк” про “жахливого” Корбана, та постить “фотожаби”. Про рівень підпорядкування Лачена Куршутову може, наприклад, розповісти пост-рефлексія Куршутова на інформацію про Віденський бал, опублікований о 1.22 ночі”, – пише “Укррудпром”.
Журналісти прямо вказують на те, що “Лачен” фактично перетворився на медіа-обслугу Сєяра Куршутова. Останній, за наявною інформацією, веде запеклу ворожнечу з Корбаном і готовий витрачати значні ресурси на сумнівні піар-кампанії, намагаючись звести особисті рахунки через медійні платформи з великою аудиторією.
Розслідувачі нагадують про кримінальний бекграунд самого Сєяра Куршутова. Видання підкреслює, що медійні атаки на опонентів виглядають жалюгідною спробою відвернути увагу від власних проблем із законом та факту наявності російського громадянства.
“Куршутов разом зі своїм російським паспортом та санкціями РНБО зміг влізти в оборонні закупівлі через дорогих (насправді не дуже) одноплемінників Рустема Умерова та Арсена Жумадилова. І відразу почав прикурювати на дронах, що поставляються АОЗ 300%. А прикурені на засекречених тендерах мільйони відмивали через російську франшизу Zielinski & Rozen в Україні та Австрії. Причому відмивачем Сєяр був настільки суворим, що не вигадав нічого кращого, як спонсорувати нелегальними бабками Віденський бал”, – зазначається у публікації.
Одним із найбільш цинічних епізодів діяльності Куршутова журналісти називають використання трагедії, пов’язаної з викраденням сина бізнесмена Олександра Петровського. Замість співчуття чи допомоги слідству, Куршутов використав цю людську біду для чергової інформаційної атаки.
“І тоді Сєяр зробив хід конем: запустив тему, що, увага (!), викрадення Комарова та Петровського на Балі чеченцями замовив… барабанний дріб…так! Корбан! А хто ще? Докази? Е-е-е, ну вони з одного міста, Корбан і Петровський, все очевидно. Характерний момент для Куршутова. Використання чужої трагедії для маленької спітнілої помсти”, – йдеться у публікації.
Аналізуючи шлях Куршутова, журналісти доходять висновку, що він систематично “зливає” своїх соратників та партнерів. Видання прямо називає його “ідейним стукачем”, який свого часу здав багатьох політиків, бізнесменів та знайомих.
Автори застерігають, що своєю токсичністю та неконтрольованими інформаційними війнами він серйозно підставляє під удар нинішніх партнерів по бізнесу.
“Про те саме варто подумати і партнерам Сєяра, Геннадію Боголюбову чи Олегу Татарову. Пан Куршутов категорично не підходить на роль керуючого або номінала – через свою природну тягу до руйнування всього, до чого він торкається”, – констатує “Укррудпром”.