Найбільше лобістів взаємодіяли з головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим
фото: facebook.com/d.getmancev
Станом на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 182 лобісти
В Україні 114 посадовців офіційно взаємодіяли з лобістами після запуску закону про лобіювання та Реєстру прозорості. Найбільшу увагу груп впливу привертають сфери податків, фінансів, економіки та енергетики. Про це свідчать дані дослідження «Опендатабот», пише «Главком».
За даними аналітиків, найбільше лобістів взаємодіяли з головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. У другому півріччі 2025 року він контактував із 12 різними лобістами та мав 25 офіційно задекларованих взаємодій.
Водночас рекордсменом за кількістю зустрічей став заступник голови цього ж комітету Олександр Ковальчук. Він взаємодіяв із вісьмома лобістами, але провів 31 офіційну зустріч або захід.
До першої п’ятірки посадовців за кількістю контактів із лобістами також увійшли:
- міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв – 8 лобістів та 11 взаємодій;
- виконувачка обов’язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух – 6 лобістів та 7 взаємодій;
- міністр оборони України Михайло Федоров, який раніше очолював Мінцифри, – 6 лобістів та 7 взаємодій.
Серед інших посадовців, які потрапили до топ-10, – голова екологічного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко, заступниця міністра фінансів Світлана Воробей, прем’єр-міністр Юлія Свириденко, директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський та директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов.
Аналітики зазначають, що станом на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 182 лобісти.
Найактивніше лобіювання відбувається у сфері енергетики та житлово-комунального господарства. Цей напрямок згадується у звітах 225 разів або 28,5% від усіх зафіксованих випадків.
Друге місце посідає фінансова, банківська, податкова та митна політика – 194 згадки (24,6%). До п’ятірки найпопулярніших напрямків також увійшли екологічна політика та природокористування (87 згадок), економічний розвиток і регуляторна політика (79), а також охорона здоров’я та медицина (54).
Серед інших сфер, які цікавлять лобістів, – правоохоронна діяльність, регіональний розвиток, містобудування, аграрна політика та соціальна сфера.
Після запуску 1 вересня 2025 року закону про лобіювання Україна вперше отримала можливість відкрито відстежувати, хто та в яких питаннях намагається впливати на державні рішення.
Лобісти зобов’язані звітувати про будь-які прямі або опосередковані контакти з посадовцями щодо предмета лобіювання. Йдеться не лише про особисті зустрічі, а й про участь у конференціях, форумах чи інших публічних заходах.
Читайте також: