Не всі заправки повністю знищені, але збитки у мереж значні
Від російських ударів постраждали до двохсот заправок, свідчать підрахунки Консалтингової групи А-95.
Скажімо, у державної «Укрнафти» 12 пошкоджених АЗС, у мережі WOG майже вдвічі більше — 22 обʼєкти, ОККО — вісім заправок та одразу чотири нафтобази. Загалом збитки від російських дронових атак є
практично у всіх гравців ринку.
Фото: НВ
Пошкоджена внаслідок обстрілу АЗС
Водночас не можна сказати, що всі АЗС повністю зруйновані. Частину з них оперативно відновлюють, де дозволяє безпекова ситуація.
«Я думаю, що від цих атак будуть наслідки і для конкретних регіонів, і для країни загалом. З одного боку, у прифронтових регіонах ситуація дуже складна. Але з іншого — вже два місяці триває ця
атака, ринок до всього звикає. Зрозуміло, що це вже не буде повноцінна робота. Тепер заправка — це вже не місце для пиття кави. Але основну функцію можна зберегти. У чому перевага АЗС — там підземне
зберігання пального», — розповідає Сергій Куюн.
Однак експерт переконаний: наразі ситуація з обстрілами заправок не вплине на ціну пального. Причина у сильній
конкуренції на ринку. Якщо одна мережа підвищить ціни, то споживач може перейти до іншої.
Саме резервуари під землею як правило залишаються цілими навіть після ударів «Шахедами». У таких випадках мережам доводиться міняти самі колонки заправки і думати про безпеку персоналу та
водіїв.
Навесні 2022 року український ринок нафтопродуктів пережив кардинальні зміни. По-перше, дилери зуміли диверсифікувати постачання. І тепер торгують з десятками постачальників, що зменшує ризики під
час війни. По-друге, Україна практично втратила свою нафтопереробку. Росіяни знищили НПЗ і регулярно цілять по нафтобазах.
«Найголовніше, що ми змогли досягти з 2022 року — це децентралізоване постачання палива. Як раніше було: кожна мережа мала величезні гуртові хаби. От вони і були цілями перших місяців війни. Зараз
ми перейшли на механізм постачання з коліс, який нівелює цей момент. Проблем із пальним не буде», — каже економіст Олег Пендзин.
Фото: uatv.ua
Олег Пендзин
Не про паливну, а про кризу «ритейлу» у соцмережах пише директор групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Експерт ринку вважає, що повністю убезпечити усі АЗС від російських обстрілів неможливо. Як
вже й не варто говорити про цілодобовий режим роботи заправок. А частину з них у найнебезпечніших регіонах й узагалі доведеться закрити.
«У нас в країні близько п’яти тисяч АЗС, з яких половина знаходиться в потенційно небезпечних районах на сьогодні, а надалі і всі АЗС можуть опинитися в небезпечних районах. Так, це така помста
нам за черги за бензином “там”. Ми не зупинимося, і вони теж», — вважає Дмитро Льоушкін.
Аналітики Центру Разумкова також говорять про приблизно дві сотні пошкоджених або ж знищених заправок. Особливо складною є ситуація у Нікополі, Тростянці та на Донеччині. Керівник енергетичних
програм Володимир Омельченко вважає, що проблема поступово досягає рівня національної безпеки. Позаяк удари по заправках та їхня зупинка сильно впливають на роботу соціальної сфери, правоохоронних
органів та медицини.
Фото: ДСНС
Наслідки обстрілу АЗС на Дніпропепровщині
«Що робити терміново? Перше: внести зміни у нормативні акти щодо надання дозволу працювати мобільним заправкам, тоді їх буде набагато важче уразити. Друге: скасувати авансовий платіж на прибуток
для усіх мереж у прифронтових областях. Цей податок дуже сильно б’є по малому бізнесу. Високі ризики, низький рівень проливів і ще й цей платіж», — вважає Володимир Омельченко.
Уряд зустрівся з гравцями ринку, рішення ще готують
Про спеціальний режим регулювання роботи галузі на прифронтових та прикордонних регіонах говорить і фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев. Він вважає, що уряд зобовʼязаний спростити умови
ведення бізнесу для цих територій. Однак поки що немає ознак того, що Кабмін готовий йти на такі заходи — принаймні публічних заяв наразі не було.
«У нас прифронтові регіони так само регулюються як умовно тилові. А там мають бути інші правила. Зараз якщо у тебе більше 200 літрів палива на зберігання, то треба ліцензію брати. Щоб його
продавати — треба заплатити цей авансовий платіж, мінімально 30 тисяч грн на місяць. Це ускладнює вирішення проблеми», — пояснює фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Водночас Сергій Куюн вважає, що мобільні заправні комплекси не вирішують проблему. Експерт переконаний, що це доволі легка мішень для росіян. Фахівець наголошує, що зараз найважливіше — захистити
працівників АЗС та убезпечити водіїв.
Скажімо, на Дніпропетровщині вже змінюють правила роботи заправок. Наприклад, на них категорично забороняється скупчувати автомобілі у чергах.
А от на Київщині під час підвищеної небезпеки балістичних та дронових ударів деякі мережі закривають заправки на ніч. У цій ситуації Кабінет Міністрів не дає відповіді на найважливіше запитання:
де безпечно зберігати накопичення.
Сергій Куюн також різко критикує урядову ідею запровадити закон про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. На тлі російських ударів експерт називає такі дії щонайменше недоречними.
Фото: zn.ua
Сергій Куюн
Однак урядова ідея цілком зрозуміла — держава повинна мати запаси нафтопродуктів на випадок непередбачуваних ситуацій.
«Вільних резервуарів немає. Це великі гроші, хто таке буде будувати без гарантії завантаження? Те, що є — без логістики, без колій, які ще треба ще спорудити. В тій же Польщі українській компанії,
щоб зберігати пальне, треба спробувати отримати ліцензію на імпорт та гуртову торгівлю: нас там чекають, ми це знаємо», — впевнений Сергій Куюн.
Уряд вже проводив спеціальну зустріч із гравцями паливного ринку. Представники мереж АЗС запевнили, що готові працювати. Щоправда зараз їм потрібно трішки часу для розробки нових детальних
безпекових протоколів. Скажімо, дилери вже взялися обладнувати операторські спеціальними бетонними блоками.
«Що робити мережам з пошкодженнями заправками? Якщо відновлювати, то це великий ризик. А витратити треба мільйони, іноді й доларів», — каже Володимир Омельченко.
Урядовці також пообіцяли підключити мережі АЗС до спеціальної системи оповіщення про рух російських ударних дронів. Раннє попередження дозволило б оперативно закривати заправку і ховатися від
небезпеки.
Однак у розпал кризи президент затіяв великі зміни в уряді. Як це може вплинути на взаємодію з гравцями ринку — наразі
складно оцінити.
«У нас залишається ще питання з бензовозами. На них теж йде полювання, і водії не хочуть їхати у небезпечні регіони. Обіцяють до цього залучити військових. Але проблема ще залишається, важко це»,
— пояснює Сергій Куюн.
Фото: Клос Ярина / Lb.ua
На автозаправній станції UPG
Удари задля пропаганди
За удари по українських заправках відповідає російський спеціальний підрозділ «Варяг». Про це у етері марафону «Єдині новини» розповів речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин. За його
словами, ця структура спеціалізується на ударах у глибину української оборони. «Варяг» доволі активно діє на Придніпровському та Запорізькому напрямках.
«Йдеться про 50-ту бригаду Сил безпілотних систем Російської Федерації. Це — резерв верховного головнокомандувача, тобто Путіна. Їм зараз треба якісь яскраві історії та швидкі показники для
їхнього населення. Що Росія так відповідає на удари по НПЗ», — пояснює капітан І рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.
Військовий додає: Кремль робить серйозну ставку на роботу «Варяга». Саме тому цей підрозділ забезпечується найкращими ресурсами: людьми і фінансами. Для ударів вони використовують, зокрема,
оптоволоконні дрони, додає Андрій Риженко.
Однак значну частину АЗС вороги уражають «Шахедами». Тому обстріли заправок — це робота не лише «Варяга».
«Дрони перебувають ледь не на прямому контролі російського оператора. За рахунок існування MESH-систем», —
каже військовий оглядач Василь Пехньо.
Вороги активно бʼють по українських заправках останні два місяці. Однак підготовка до цієї кампанії терору розпочалася ще раніше, розповідає Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. Перші АЗС
росіяни почали знищувати у Херсоні.
Фото: ДСНС
АЗС у Херсоні після атаки РФ
«Ще пів року тому вони почали їх прицільно виносити. При чому намагалися підловити час, коли там є накопичення цивільного транспорту. Тоді ще мали бути висновки регіональної влади у Донецькій,
Запорізькій та інших областях», — переконує Петро Андрющенко.
Росіяни не зупиняться і намагатимуться розширити зону ураження українських заправок, вважають в Центрі вивчення енергетики. Ворог діє за принципом випаленої землі. Однак наразі це не означає, що
всю територію України накриє паливна криза — для цього немає підстав. Хоча проблеми у галузі накопичують: відновлення знищених АЗС — це справа самих мереж.
«Росіяни хочуть знищити АЗС, енергетику, критичну інфраструктуру в зоні 70-100 км від лінії фронту та кордону, вони атакують все. Нам треба вже думати, як захищати АЗС. Так само як зараз робиться
фізичний захист на трансформаторах», — вважає Олександр Харченко.
Читайте такожБез ейфорії: чому блекаут Криму й удари по Омську — це ще не кінець
війни
Попри удари український ринок залишається стабільним
Ціни на пальне в Україні останніми тижнями практично не змінилися. Коливання вартості на бензин, дизель та автогаз — у межах одного відсотка. Ситуація з ударами по АЗС на цінники не
впливають.
Добре ринок переживає і запровадження норми про 10 % біоетанолу (спирту) у бензині. Такий вид пального
вже поступово звʼявляється на українських заправках. Ситуація стабільна: нема ні зростання цін, ні скарг від водіїв.
Фото: LB.ua
АЗС в Києві.
Проблема в іншому — новація не виконує однієї важливої функції. Норму про спирт запроваджували, зокрема, задля підтримки аграрної галузі та й у дечому більшої енергонезалежності. Однак дилери не
ризикують змішувати суміш на в Україні, здебільшого її вже готовою імпортують (95 % поставок).
Вартість бензину, солярки та автомобільного газу в Україні цілком залежить від світового ринку. А там знову панує невизначеність, яка для України шкідлива.
Відновлення війни між США та Іраном та блокування Ормузької протоки можуть спровокувати стрибок цін. І на цьому знову б заробила Росія.
«Нафта вже так різко на всі ці історії не реагує. Ціни значно знизилися від пікових. Московія опинилася у дуже неприємній ситуації. Вони вимушені дешево експортувати нафту і дорого імпортувати
нафтопродукти. Нема дешевого джерела. Ні Білорусь, ні Казахстан не можуть покрити їхні потреби, за умови якщо ми триматимемо неробочими 20-25 % російської переробки», — пояснює Олександр
Харченко.
Липень-вересень — це піковий сезон споживання пального в Росії. Саме тому Москва особливо болюче відчуває українські удари саме зараз. Важливо, щоб ці обстріли не припинялися і тривали
систематично.
Російський уряд вже стикнувся з серйозною проблемою, однак справжня палива криза ще попереду, каже Олександр Харченко. А друзі Кремля (як-от Індія та Китай) робити знижки на нафтопродукти не
поспішають.
Що більше грошей Росія витрачає на імпорт дорого пального, то менше грошей витрачатиме на війну.