Україна готує власний закон про штучний інтелект з урахуванням викликів війни
фото з відкритих джерел
На думку фахівця, європейські правила створювалися для мирного використання штучного інтелекту й не враховують виклики війни
Україна потребує власного закону про штучний інтелект, який враховуватиме досвід застосування AI в умовах повномасштабної війни, а не лише європейські підходи до його регулювання. Таку думку висловив завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України Олексій Костенко. Про це йдеться в авторській статті завідувача Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права НАПрН України Олексія Костенка, опублікованій на ZN.UA, повідомляє «Главком».
За словами експерта, Україна вже стала одним із майданчиків практичного застосування штучного інтелекту у війні. Такі технології використовують, зокрема, для наведення безпілотників, пошуку цілей і захисту від російських повітряних атак. Тому, на його думку, український досвід суттєво відрізняється від того, для якого створювали європейське законодавство.
За словами експерта, закон Європейського Союзу про штучний інтелект розробляли для мирного використання технологій, тоді як Україна вже має практичний досвід застосування ШІ під час війни, зокрема для наведення дронів і захисту від російських атак. Саме тому, на його думку, українське законодавство має враховувати власні безпекові потреби.
Костенко також запропонував використати під час розробки закону концепцію «оборонного прискорення», автором якої є засновник Ethereum Віталік Бутерін. Її суть полягає у спрямуванні технологічного розвитку на створення рішень, які роблять оборону дешевшою та ефективнішою за напад, зменшуючи перевагу агресора.
«Якщо дрон-перехоплювач із ШІ-наведенням коштує кілька тисяч доларів, а ракета, яку він знищує, – мільйон, напад стає значно менш вигідним», – зазначив Костенко.
За словами експерта, саме такий підхід має стати одним із принципів українського законодавства про штучний інтелект в умовах війни. «Світ, у якому оборона дешевша за напад, – не просто безпечніший. Це світ, у якому легше виживає свобода», – зазначає Костенко, посилаючись на концепцію засновника Ethereum Віталіка Бутеріна.
Водночас експерт наголошує, що розвиток оборонних технологій не повинен призвести до надмірного посилення державного контролю. На його думку, майбутній закон має чітко визначити межі використання штучного інтелекту органами влади та гарантії захисту прав громадян.
Раніше «Главком» повідомляв, що в червні Міністерство цифрової трансформації провело перше засідання робочої групи з правового регулювання штучного інтелекту. До кінця 2026 року вона має підготувати закон про ШІ, який, за задумом Мінцифри, синхронізує українське законодавство з правилами Європейського Союзу та врахує інтереси держави, бізнесу й суспільства.
Читайте також: