Слідчі документують воєнні злочини російських військових
фото: Офіс генерального прокурора
Прокурори зводять докази з різних проваджень, щоб довести причетність командирів до злочинів окупантів
Українські правоохоронці дедалі частіше простежують шлях від окремого злочину до російського підрозділу та його командира. Для цього вони зіставляють матеріали тисяч проваджень. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Sunday Times і Global Rights Compliance.
Як прокурори працюють із доказами
За даними The Sunday Times, на Сумщині команда з восьми прокурорів опрацьовувала приблизно 12 тис. справ. Загалом в Україні від початку повномасштабного вторгнення зареєстровано понад 241 тис. підозр у воєнних злочинах, пише видання.
Сербський юрист Душан Йованович із міжнародної організації Global Rights Compliance (GRC) розповів газеті, що такий обсяг проваджень створює безпрецедентне навантаження на систему правосуддя. Тому, за його словами, кожен злочин не можна розглядати окремо – важливо шукати зв’язки між епізодами.
Підхід, який розвиває GRC, полягає в тому, щоб об’єднати докази з різних кримінальних проваджень і побачити закономірності. Слідчі порівнюють свідчення, документи, дані про пересування військ та інші матеріали й з’ясовують, які російські підрозділи діяли в певному районі та хто ними командував. Організація раніше повідомляла, що навчає українських прокурорів і слідчих будувати складні справи проти високопосадовців російської армії: об’єднувати докази, систематизувати їх і визначати пріоритетність.
Увага – на командирах
У перші місяці після початку повномасштабної війни слідчі здебільшого працювали з окремими епізодами та безпосередніми виконавцями. Нині вони намагаються встановити ширший ланцюг відповідальності.
Директор програми GRC в Україні Джозеф Холлерхед, який раніше розслідував воєнні злочини в Косові, наголосив на ролі командирів середньої ланки. Між виконавцем злочину та найвищим керівництвом, за його словами, є посадовці, які могли передавати накази, координувати підрозділи або контролювати військових на місцях.
«Є важлива проміжна група – командири та інші учасники, які пов’язали політику і накази з тим, що сталося на місцях», – сказав Холлерхед.
Приклади з Сумщини
Такий підхід уже застосовують на Сумщині. За даними GRC, її фахівці аналізували докази у справах про злочини під час окупації Тростянця й пов’язували окремі епізоди з російськими підрозділами та командирами 1-ї танкової армії РФ.
Слідство, яке веде СБУ разом із мобільною командою правосуддя «Північ» організації GRC, встановило вісьмох командирів різних рівнів, причетних до обстрілів Сум у червні 2025 року. Чотирьом із них підозри оголосили в листопаді 2025-го, ще чотирьом – наприкінці травня 2026 року. За версією слідства, вони планували атаки, координували їх і віддавали накази.
Наприкінці вересня стало відомо ще про одну підозру. За даними правоохоронців, командир батальйону 1-го мотострілецького полку 2-ї мотострілецької дивізії 1-ї танкової армії РФ 1 березня 2022 року наказав змусити шістьох українських військовополонених і двох цивільних жінок їхати попереду колони, в якій рухалися близько 300 військових на 45 одиницях техніки. Про цей випадок повідомляла й GRC.
Докази мають відтворити перебіг війни
За словами Йовановича, систематизація доказів потрібна не лише для майбутніх судових процесів. Велика база матеріалів допоможе відтворити перебіг війни й зрозуміти, як ухвалювали рішення на різних рівнях російського командування.
«З історії та інших війн ми знаємо, що більшість винних ніколи не постануть перед правосуддям», – сказав він.
У листопаді 2025 року GRC повідомляла, що аналіз свідчень у справах про незаконне утримання цивільних на Сумщині дав змогу виявити повторювані схеми дій російських підрозділів: узгоджені затримання, переміщення людей між місцями утримання та участь одних і тих самих частин.
Нагадаємо, у січні 2026 року «Главком» повідомляв, що підозри у воєнних злочинах у Бучі та Бучанському районі отримали 211 росіян. Серед них є командири російських підрозділів.
Читайте також: