Фото: dumskaya.net
Котельня «Південна-1», Одеса
Тепло — всім, але не одразу
28 жовтня в Україні офіційно розпочався опалювальний сезон. Тобто теплопостачання житлових будинків. Соціальну ж сферу (садочки, школи, лікарні) у більшості міст обігрівають уже понад два тижні.
Ситуація з багатоповерхівками складніша: швидко під’єднати їх до тепла не вдасться. Процес копіткий і тривалий, залежить від величини міста. У малих населених пунктах від моменту запуску теплоцентралей чи котелень до теплих батарей у квартирах може минути буквально доба. А в містах-мільйонниках прогрівання мереж розтягується на тиждень і більше.
«З досвіду попередніх років — запуск опалення в Україні триває два тижні. Замало лише увімкнути котли, теплоносій повинен наповнити всю систему і дійти до дворових бойлерних. Треба перевірити, чи всі засувки відкриті. А далі наймарудніша робота: пустити теплоносій у будинок. І ось тут, як правило, виникають проблеми. У кожному будинку є розширювальні бачки, і там можуть утворитися повітряні корки. І тоді треба пройтися по всіх стояках», — пояснює директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
А тепловиків, які могли б перевірити систему опалення в будинку, обмаль, додає фахівець. З кадрами в галузі криза: таких спеціалістів буквально один-два на філію керуючої компанії, що обслуговує десятки будинків.
«Думаю, що нічого страшного, що процес розтягується. Маємо запас часу: бачимо прогноз погоди, ще буде тепло», — каже Олександр Сергієнко.
Скажімо, у Києві опалювати будинки обіцяють щонайпізніше із середини наступного тижня. Ситуація у столиці особливо складна, адже росіяни намагаються зруйнувати міські теплоцентралі. На об’єктах є пошкодження, і спроби Росії залишити киян без опалення безумовно продовжаться.
Фото: kmda.gov.ua
Одна з київських ТЕЦ
Натомість Черкасам для прогрівання мережі знадобляться приблизно три дні. Місто готувалося до зими, прорахувало сценарії. Готове діяти навіть за найгіршого — знищення тамтешньої теплоцентралі.
«Ми надамо теплоносій. Можливо, він не буде забезпечувати абсолютно всі параметри температури, але ми зможемо забезпечити теплопостачання значної частини міста», — каже директор Черкаситеплокомуненерго Павло Карась.
Але нікуди не зникли і рутинні інциденти. Запуск опалення завше показує слабкі місця в мережах міст, які були побудовані ще десятки років тому. Попри гідравлічні випробування влітку, кількість аварій восени зростає в рази. І це також може гальмувати початок опалювального сезону в окремих будинках чи кварталах міст.
«Ми готуємося до важкої зими, ми розуміємо наміри ворога і бачимо зміну тактики та підходу до атак. Проте, попри все, технічно підприємства теплокомуненерго підготувалися до опалювального сезону. До роботи готові понад 17,5 тис. котелень», — розповідає заступник міністра розвитку громад та територій України Костянтин Ковальчук.
Фото: facebook.com/freedom.space.ua
Костянтин Ковальчук, заступник Міністра розвитку громад та територій Україн
В уряді зауважують: початок опалювального сезону спеціально не відтерміновували. Тим паче, давати команду про запуск котелень — це повноваження місцевих громад. Причина інша — теплий жовтень, поки що добова температура не опускалася нижче за 8°C упродовж кількох днів.
Ситуація з новим опалювальним сезоном складніша, ніж з торішнім. Тепер є ризик не лише тривалого відключення світла, а обмеження споживання газу. Адже росіяни намагаються знищити компресорні станції, що забезпечують прокачування палива в міста. Тому теплокомуненерго повинні враховувати і цей фактор. Скажімо, у Черкасах переконують: мають резерви альтернативного пального. Щоб місту було тепло взимку без газу, знадобиться до 75 тонн солярки на добу.
У початку опалювального сезону були зацікавлені електроенергетики. Адже за останній тиждень-два споживання електроенергії зросло: абоненти масово вмикали обігрівачі. І росіяни посилили удари по енергетичних об’єктах, що й призвело до графіків знеструмлення по всіх областях.
«Я за здорову економію. Зараз подадуть опалення, люди почнуть відкривати вікна, і це все буде даремно. І все це в режимі, коли ворог постійно обстрілює нашу інфраструктуру та робить усе, щоб ми змерзли, лишилися без світла. Я вважаю, що ще не настільки холодно, щоб прям уже давати опалення», — вважає експертка з житлово-комунальних послуг Христина Ненно.
Фото: ДСНС
Наслідки атаки на енергетичну систему країни
Де брати гроші на імпорт газу
З початку жовтня Росія вже сім разів атакувала українські газові родовища. Як наслідок — темпи внутрішнього видобутку знижуються, і це може спричинити проблеми взимку.
За результатами 2025 року запланований видобуток газу може впасти аж на третину, припускають у Нафтогазі. Потенційну нестачу вітчизняного пального держава намагається перекрити імпортом.
Україна вже накопичила в підземних сховищах 13,2 млрд кубів газу. Останні тиждень-два обсяги закачування значно сповільнилися, зокрема й через збільшення споживання пального населенням для опалення. А також зростання обсягів генерації електроенергії на газі.
А втім, урядовий план закачування таки вдалося виконати, однак імпорт пального не припиняється. Через російські обстріли Україна потребує додаткових закупівель на європейському ринку — на приблизно 2 млрд євро, повідомили в уряді. Гроші ще шукають: причому і серед внутрішніх резервів, і в міжнародних партнерів. Держава вже має приблизно 70 % від загальної суми, заявив президент Володимир Зеленський.
Фото: EPA/UPG
президент Володимир Зеленський
«Потенційні обсяги імпорту впродовж опалювального сезону оцінюють у 1,5–4,5 млрд кубів з початку листопада до кінця березня», — каже аналітик ринку природного газу ExPro Consulting Михайло Свищо.
Точної цифри імпорту зараз не можуть сказати, адже обсяги закупівель залежатимуть від наслідків російських атак, пояснили в Міністерстві енергетики. Кремль змінив тактику ударів по газовій інфраструктурі: цілить не лише у видобуток, а й намагається відрізати міста від газопостачання.
«Закачування газу у сховищах вже зупинене, і починається відбір, бо вже сезон. У нас є десь 8,5 млрд кубів робочого газу, і якщо ще буде законтрактовано 1 млрд на лютий-березень, то, думаю, з цим ми точно пройдемо сезон», — вважає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Допомагати Україні готові і міжнародні партнери. Норвегія виділила ще 150 млн доларів на імпорт пального. Також Україна веде переговори зі США про збільшення партій скрапленого пального, яке до європейських портів доставляють танкерами.
Молдова, а також, імовірно, Румунія, удвічі знизили тариф на транзит газу до України через Трансбалканський коридор. Це відкриває шлях для збільшення партій імпортного газу з портів Греції. Від початку тижня обсяги бронювання потужностей на цьому напрямку зросли на третину. І це найвищі показники від травня, коли коридор постачання запрацював.
Фото: gminakosakowo.pl
Газосховище в Косаково, Польща
Проте найоптимальнішим шляхом постачання газу до України залишається Польща. Утім пропускна здатність на імпорт пального між державами обмежена. Але Київ і Варшава розпочали переговори про її збільшення, точних цифр і термінів поки що немає.
«Нарешті це сталось і ринок показав інтерес до розширення цього напрямку. Це дає шанс того, що потужність імпорту газу з Польщі може значно зрости. Нагадаю, що саме Польща є найкоротшим маршрутом доступу України до світового ринку скрапленого газу», — пояснює фахівець галузі енергетики, екскерівник Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Плани Росії відомі, треба посилювати ППО
Україна значно збільшила обсяги імпорту електроенергії з Євросоюзу. У жовтні показники можуть бути вдвічі більшими, ніж у вересні, порахували аналітики ExPro. Імпорт уже перевищує 300 тисяч МВт-год. Особливо стрімко постачання зростає у вечірні години пікового споживання.
Однак між Україною та ЄС існує ліміт імпорту електроенергії — 2,1 ГВт. Що приблизно дорівнює потужності двох великих атомних блоків. Однак в умовах ще однієї воєнної зими цього обсягу може бути замало, Україна намагається домовитися про збільшення імпортного ліміту, переговори тривають ще з літа.
Україна також потребує нових систем накопичення електроенергії. Ці великі акумулятори допомогли б балансувати ситуацію в енергосистемі. Загалом йдеться про 1,3 ГВт таких потужностей, повідомили в Укренерго.
Від початку жовтня росіяни посилили атаки на енергосистему України. Дрони й ракети бомбардують теплові та гідроелектростанції, а також мережі. Що вже стало причиною запровадження графіків відключення. Генерація електроенергії на ТЕС і ГЕС значно знизилася. Подібна ситуація із сонячними станціями, але не через руйнування, а хмарну погоду й загалом несприятливий сезон.
Фото: zmiiv.gromada.group
Зміївська ТЕС
«Треба врахувати, що найближчими місяцями матимемо дефіцит, зокрема, й через те, що 7,2 ГВт встановленої потужності сонячних станцій даватимуть значно менше світла. Натомість у січні ми побачимо ситуацію, що була й минулими роками. Наприклад, на Буковині одна велика сонячна станція покривала третину від потреби в електроенергії», — пояснює фахівець галузі енергетики Андрій Закревський.
Росія намагається спричинити найкритичнішу ситуацію в енергетиці України — каскадну аварію. Тобто розпад системи й тотальний блекаут у всій державі. Щось подібне трапилося лише раз — восени 2022 року.
«Росіяни намагаються розділити енергосистему України по Дніпру. Вони добре розуміють, що на Правобережжі в нас значно більше генерувальних потужностей, ніж на Лівобережжі. І тому вони атакують гідроелектростанції, які можуть підтримувати маневрувальну потужність і водночас живити Лівобережжя. Росіяни також активно атакують вузлові підстанції Укренерго, що відповідають за транспортування електроенергії з правого берега на лівий. І добре, що до цього є готовність», — каже Олександр Харченко.
Україна дуже залежна від генерації електроенергії на АЕС. Атомні станції забезпечують приблизно половину виробництва світла в країні, мова про 7,7 ГВт потужності, порахували аналітики DiXi Group. Торік росіяни вже намагалися зупинити українську атомку: били по великих трансформаторних підстанціях довкола АЕС, що спричиняло зупинку деяких блоків.
Зараз українські АЕС працюють у штатному режимі. Усі дев’ять блоків станцій на вільній території генерують електроенергію. Україна успішно завершила планову ремонтну кампанію на атомних станціях.
Фото: uatom.org
Хмельницька АЕС
Фізичний захист і протиповітряна оборона України достатньо ефективні, каже міністерка енергетики. Водночас Світлана Гринчук додає: росіяни запускають дрони й ракети десятками по одному енергооб’єкту. Тому збити всі ворожі цілі надзвичайно складно.
«Мене часто запитують, а чому не побудували захист? Це абсолютно не так. Якби не фізичний захист, який звели на енергетичних об’єктах, тактика ударів росіян могла б завдати значно більше втрат. У нас вже було б набагато більше відключень», — переконує міністерка.
Україна ще два роки тому розпочала будівництво фізичного захисту від російських ударів. Перший рівень — це мішки з піском, що мають захистити від уламків. Другий — бетонні блоки й металеві сітки: вони повинні вберегти обладнання від влучання «шахеда». І третій — великі бетонні антиракетні конструкції. Попри те, що держава виділила на такий захист мільярди, повністю програму так і не вдалося реалізувати.
«Проти двох ракет чи рою з пів сотні дронів, які залітають на станцію, не можна впоратися, це зрозуміло. Захистити від уламків, від дрібних дронів — так, перший і другий рівень рятує. Їх треба удосконалювати, робити дещо інші сітки, підкріплювати габіони якимись бетонними блоками, щоб вони не розсипалися», — вважає Андрій Закревський.
А от третій рівень захисту залишився лише на папері, офіційно підтвердили в Укренерго.
Фото: Укренерго
Віталій Зайченко
«На одному нашому об’єкті ми реалізували так званий два плюс рівень захисту. Коли заховали під землю всі системи керування й релейний захист підстанції. Дуже вразливе обладнання, яке досить довго відновлювати, і ми почали масштабувати це по інших наших підстанціях», — каже голова правління компанії Віталій Зайченко.
В уряді працює спеціальний штаб, який координує підготовку країни до зими. А питання енергетики регулярно обговорюють на засіданнях Ставки Верховного головнокомандувача. В уряді відзвітували: енергокомпанії мають запас критичного обладнання на випадок нових російських атак.
«На наших складах утричі більше обладнання, ніж вимагають нормативи для аварійного відновлення енергосистеми. Але ми розуміємо, що цього навіть може виявитися замало при продовженні атак. Тому працюємо з колегами щодо можливості отримати додаткове обладнання», — зауважує Віталій Зайченко.
Активізувалися й міжнародні партнери України. За останні сто днів закордонні донори додатково виділили понад 110 млн євро для української енергетики. Надходить обладнання для ремонтів. Що, безумовно, важливо, проте Україні також потрібно терміново посилити протиповітряну оборону. Адже лише сучасні комплекси ППО здатні захистити важливі великі об’єкти енергетики від російської балістики чи крилатих ракет.