Фото: pexels/glazun0v
Фото: pexels/glazun0v
Як почати вкладати і як не втратити все
Заощадження (або фінансова подушка) потрібні всім — незалежно від рівня доходів. Питання не в тому, чи варто відкладати, а в тому, як саме це робити правильно в нинішніх умовах.
Для родин з нижчими доходами першорядна ревізія витрат і створення максимально ліквідних заощаджень, тобто тих, до яких є швидкий доступ.
У родин з вищими доходами є інша задача: обрати інструменти, які дозволять зберегти і примножити різницю між доходами і витратами, не наражаючи себе на надмірні ризики. Тут важливо не гнатися за високою дохідністю, а тверезо оцінювати, що стоїть за красивими відсотками і які ризики насправді берете на себе.
Точка виникнення заощаджень, за словами фінансового експерта, професора Київської школи економіки і президента CFO Club Ukraine Михайла Колісника, у кожної родини своя. Та, на його думку, про заощадження не йдеться наразі в сім’ях, де середня зарплата на кожного працюючого складає 13–15 тис. грн.
Фото: kse.ua
професора Київської школи економіки і президента CFO Club Ukraine Михайло Колісник
Інструментів для цього повний спектр, але насамперед експерт радить звертати увагу не так на дохідність, як на її співмірність із ризиками.
«Клієнту можуть обіцяти і 10, і 15, і 50 відсотків доходу за різними портфелями, але якщо ризик такий, що ти майже гарантовано втратиш ці гроші, то слід добре подумати, — пояснює основне правило інвестора-непрофесіонала Колісник. — Що нижча дохідність, то переважно нижчий ризик».
Та важливо враховувати те, що українці перебувають у точці великої геополітичної невизначеності і сценарії, куди вкладати гроші, дуже залежать від зовнішніх обставин. Зокрема, від того, де люди живуть. Тому комусь краще обмежитися досить ліквідними інструментами, які дозволяють швидко забрати гроші і використовувати, каже Михайло Колісник. А хто почувається стабільніше й упевненіше, може обрати і довготермінові рішення.
Далі докладніше про можливості вкласти гроші.
Депозити: номер один за популярністю серед українців
Для більшості українських родин депозити залишаються основним інструментом заощаджень.
Повномасштабне вторгнення повністю змінило фінансову поведінку людей. Сьогодні саме депозити населення демонструють стабільне зростання — це підтверджує статистика Національного банку України.
У період високої невизначеності людям важлива простота і захист коштів. Депозити на час дії воєнного стану гарантуються державою на 100 %. По друге, у 2024–2025 роках банки підвищили депозитні ставки. У багатьох випадках вони перевищують офіційний рівень інфляції, каже Антон Коваленко, директор департаменту ринків капіталу ПриватБанку.
Прогнозований НБУ рівень інфляції у 2026 році — 9,2 %. При цьому середні ставки за депозитами в рік — 10–17,5 % залежно від банку. Тобто такий підхід дозволяє не лише зберігати, а й частково примножувати заощадження.
Фото: otpbank.com.ua
Директор департаменту ринків капіталу ПриватБанку Антон Коваленко
Найвищу дохідність банки зараз пропонують на гривневі депозити.
Водночас Михайло Колісник вважає: якщо для вкладення грошей обрати звичні депозити, особливо гривневі, то велика ймовірність, що номінальна відсоткова ставка буде нижчою від рівня інфляції, а отже, реальна ставка виявиться від’ємною.
Стосовно доларових і загалом валютних депозитів, то, на думку Колісника, ставки за ними відносно низькі. У деяких банках — менш ніж відсоток. Замало навіть 3–5 % річних, каже аналітик, оскільки інфляція в США може становити в середньому 3 % на рік.
Ключове — обирати депозити не лише за розміром відсотка, а й за надійністю банку, умовами дострокового зняття і строком розміщення. У нинішніх умовах виграє той, хто поєднує дохідність із гнучкістю: коротші строки, можливість поповнення й доступ до коштів у разі потреби.
Облігації: варто розібратися
Після депозитів цінні папери стали другим за популярністю інструментом для українців. Насамперед ідеться про державні облігації внутрішньої державної позики — ОВДП. Сьогодні їх можна купити так само просто, як відкрити депозит — онлайн у застосунку банку, без складних процедур.
По суті, купуючи ОВДП, людина позичає гроші державі. В обмін отримує фіксований дохід і високий рівень надійності. Дохідність ОВДП залежить від валюти і строку. Наразі гривневі облігації пропонують приблизно по 16,3 % для коротких (до року) випусків і до 17,8 % для довших (три роки). Максимальна дохідність на аукціонах у грудні 2025-го — 17,80 % у гривні й 4,00 % в доларах.
Доходу від ОВДП не оподатковують, що робить їх вигіднішими за депозити з аналогічною ставкою.
За строками вкладень інвестори зазвичай обирають коротко- і середньострокові папери — від кількох місяців до трьох років. Короткі облігації підходять тим, кому важлива ліквідність і можливість швидко повернути гроші, довші — тим, хто готовий зафіксувати вищу ставку на тривалий період. На відміну від депозиту, облігацію можна продати будь-якої миті й отримати накопичений дохід.
«Депозит не можна повернути достроково без втрати відсотків (у більшості випадків), а облігацію можна продати й отримати накопичений купонний дохід, навіть якщо володієш нею чотири-п’ять днів», — зазначає Антон Коваленко, директор департаменту ринків капіталу ПриватБанку.
Фото: pexels/karola-g
Звісно, можна при цьому втратити на коливаннях ціни, якщо купуєш облігацію за вищою ціною, а продаєш за нижчою. І різниця в цінах може з’їсти відсотки доходу. «Та якщо побудеш в облігації хоча б місяць, то не втратиш. Зрештою, можна купити облігацію, яка погашається через два дні, дочекатися погашення й отримати фіксовану суму доходу», — пояснює Коваленко.
Їх, як і будь-який актив, можна успадкувати і подарувати. Багато людей купують їх саме по кілька штук, а входячи в ритм, докуповують по одній-дві з кожної зарплати.
«Дохідність, яку забезпечують ОВДП, може бути досить непоганою, але за умови, якщо інфляція нижча від її рівня, — зауважує Колісник. — Якщо вона становитиме 12–13 %, то, навіть не вдаючись до мудрої формули, простий підрахунок показує, що 18 % дохідності – 12 % інфляції = 6 % реальних». Тобто треба враховувати, що дохідність змінюється щороку і зіставна з ризиками, зокрема інфляційним.
«Моя думка, дохідність на рівні 17 % — вже цікаво», — каже Антон Коваленко. Якщо, скажімо, папери, які гасять у червні, мають дохідність 14,75 %, то краще зачекати півтора місяця й отримати з іншими на 2 % річних більше. «Кожен має ухвалити для себе рішення сам, чи вартують два місяці збільшення терміну двох процентів річних. Як на мене, вартують», – каже він. Дохідність, яка вища від рівня інфляції, вже має стати плюсовою.
Окрему нішу займають корпоративні облігації. Їх випускають компанії, які залучають кошти для розвитку бізнесу. Дохідність тут вища — у гривні вона може сягати 18–22 % річних, у валюті — 6–8 %, однак і ризики більші, адже все залежить від фінансової стійкості компанії.
Адже корпоративні облігації — це інвестиція в конкретну компанію. Їхня надійність напряму залежить від того, наскільки успішно працює бізнес. Якщо в компанії виникають фінансові труднощі, виплати можуть затримувати або переглядати.
Державні облігації працюють інакше: за ними стоїть держава, тому ризики для інвестора значно нижчі. Саме тому перед купівлею таких паперів важливо аналізувати роботу підприємства, його звітність і історію виплат.
Ще одна важлива різниця — податки. Дохід фізосіб за ОВДП не оподатковують, а з доходів від корпоративних облігацій потрібно сплатити податки.
Також відмінністю є формат купівлі облігацій. Якщо державні доступні в застосунках банків чи Дії, то корпоративні можна купити лише через брокерів або безпосередньо через сервіси компаній, які їх випустили.
Фото: uprom.info
Золото: завжди в ціні?
Стабільним варіантом для збереження і примноження капіталу вважають золото, каже професор КШЕ. Очевидно, його ціна і надалі буде зростати, вважає він, тому варіант практично безпрограшний. Хоча є невеличка проблема: швидко заробити не вдасться. Різниця між ціною купівлі й продажу (спред) золота завжди дуже велика.
«Ти купив за верхньою межею і мусиш довго-довго (роками) чекати, поки нарешті нижня межа буде вищою від твоєї колишньої верхньої межі, щоб на цьому заробити», — пояснює він.
Антон Коваленко не радить так сміливо розраховувати на дохід від збільшення капітальної вартості, зокрема й золота. Такі об’єкти інвестиції завжди ризик.
«Збільшиться вартість, як саме чи ні — непрогнозована річ, залежить від багатьох різних чинників, — каже він. — Класична порада — інвестуйте у співвідношенні 70/30 або 60/40, надаючи перевагу інструментам з фіксованою дохідністю (депозити й облігації)».
Лише 30–40 % статків Коваленко радить (незалежно від конкретних сум) вкладати в активи, які змінюються в ціні непрогнозовано. 70/30 — таке собі правило поміркованого інвестора (якщо його життя не пов’язане, звісно, з активним інвестуванням), що стане у пригоді кожному.
Ще довго актуально: інвестувати в оборонку
Окремо Михайло Колісник акцентує на можливостях вкладати в бізнес, і неабиякий, а стратегічно важливий.
«Якщо вже є якісь більші суми — подумайте про певний реальний бізнес, якщо він ще й буде близьким до сфери оборонки, це може приносити велику дохідність», — вважає він.
Саме оборонка тривалий час буде стратегічним напрямком для держави. «Багато років ми сперечалися, що є українською стратегією, місією на світовому ринку, — нагадує фінансовий експерт. — А потім війна ті всі дебати припинила й чітко лишила нам одне: бути оборонним комплексом для Європи».
Помилково вважати, що на виробництві оборонного напрямку заробляють тільки великі компанії: потрібна участь тисяч дрібних постачальників. «Якщо вчасно вбудуватися в цей ланцюжок, будеш забезпечений і роботою, і можливістю заощаджувати», — каже він.
Фото: скрин відео
Виробництво дронів
Покластися на закордонні ринки
Довготермінові рішення — це, зокрема, ринок цінних паперів, розповідає Колісник.
Зараз постановою НБУ встановлено ліміти — лише 100 тис. грн щомісяця можна інвестувати за кордон.
Щоб купити акції за кордоном, потрібно обрати міжнародного брокера (наприклад, Interactive Brokers), відкрити в нього рахунок онлайн, пройти верифікацію, поповнити його, а потім знайти потрібну акцію (наприклад, Google, Apple) на торговій платформі й розмістити ордер на купівлю. Для цього використовують спеціальні застосунки і платформи, які дозволяють купувати акції іноземних компаній.
Короткострокові інструменти для заощаджень
Якщо ж жодна опція вам не підійшла, а цікавіші короткотермінові інструменти, що дозволяють швидкий доступ до заощаджень, то банки пропонують окремі рахунки для заощаджень, які можна використовувати і для накопичення, і для щоденних витрат.
«Якщо на “Конверті” ПриватБанку є від 3000 гривень, банк нараховує 5 % річних, які виплачують щомісячно, — наводить приклад Коваленко. — При цьому гроші залишаються доступними завжди, їх можна витрачати, переказувати чи знімати без втрати нарахованих відсотків».
Як розрахувати вигідність?
Для розрахунку дохідності зручно використовувати спеціальні калькулятори, які за вихідних даних (середні ставки депозитів у гривнях, в інших валютах плюс поточний курс валют) дають відповідь, за якого курсу валют на кінець року ці інструменти будуть рівноцінні, каже Михайло Колісник. «Люди шкодуватимуть, якщо вклали в гривні, а курс валют буде більшим, і виграють, якщо він за підсумками року буде меншим від того, що розрахував калькулятор», — пояснює він.
Як мінімізувати емоційні витрати?
Оскільки ми живемо в умовах непевності й не розуміємо, що буде з роботою, житлом за кілька місяців, якщо не тижнів, то часто планувати бюджет неможливо. Але водночас невизначеність і стрес можуть підштовхувати до нераціональних фінансових рішень.
Щоб не втратити в цю пастку, перший крок — розділити гроші. Коли всі кошти лежать на одній картці, психологічно вони сприймаються як доступні для витрат. Окремий рахунок для заощаджень створює бар’єр: те, що не перед очима, витрачається значно рідше.
Друге — пауза перед покупкою. Імпульсивне бажання живе недовго: зазвичай від кількох хвилин до години. Якщо через добу річ усе ще здається потрібною — можна купувати, якщо ні — слід відмовитися від витрат.
Фото: kh.vgorode.ua
Третє — наповніть свою фінансову подушку змістом. Для чого вона потрібна? Для безпеки родини, спокою, свободи вибору, стабільності. Перед покупкою запитайте себе: ця річ наближає мене до цих цілей чи віддаляє?
Четверте — мінімізувати тригери. Соцмережі, реклама, маркетплейси й нескінченні новини постійно підштовхують до витрат. Відпишіться від шопінг-акаунтів, приберіть додатки магазинів з головного екрана телефона чи вимкніть сповіщення від них. Що менше спокус — то менше імпульсивних покупок.
П’яте — плановані радощі. Повна заборона призводить до зривів. Краще одразу закласти в бюджет невелику суму на задоволення — каву, книгу, квіти, похід у кіно. Це знижує напругу й допомагає не витрачати більше, ніж потрібно.
Шосте — користуватися ефектом «конвертів». Розподіл грошей за категоріями: базові витрати, резерв, задоволення, майбутнє — робить бюджет зрозумілим і керованим.
Головне — пам’ятати: імпульсивна покупка дає короткий сплеск дофаміну, а заощадження дають довготривалий спокій і відчуття контролю над життям.