Як зазначила Айвазовська, наприклад, військовослужбовці, які перебувають поза зоною бойових дій можуть голосувати на звичайних дільницях
фото: «Уніан»
Айвазовська: «Наше завдання не в тому, щоб військовослужбовці не брали участь у голосуванні, а в тому, щоб вони брали участь в максимально вільний спосіб»
Робоча група з підготовки перших повоєнних виборів розглядає різні підходи до організації голосування військовослужбовців, зокрема можливість створення спеціальних виборчих дільниць. Про це заявила голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська в рамках проєкту «Сила вибору», інформаційним партнером якого є «Главком».
«Створення спецдільниць – історія про виконання бойових завдань. Тому, очевидно, вона трохи дисонує з темою повоєнних виборів. Адже якщо військовослужбовці виконують бойові завдання, бойові розпорядження, то, ймовірно, миру в той момент ще не буде», – сказала експертка.
Айвазовська наголосила, що навіть у разі припинення вогню Україна не скорочуватиме суттєво чисельність ЗСУ, тому створення спецдільниць для військових є неминучим, однак їх має бути лише стільки, скільки потрібно, із забезпеченням максимальної прозорості їхньої роботи. Вона додала, що у 2019 році діяло 85 спецдільниць для військових із майже стовідсотковою явкою, що, за її словами, фактично перетворювало право голосу на обов’язок.
«Коли ця категорія виборців кількісно значно зростає й коли є ризик замість 85 мати 850 виборчих дільниць, то ця група стає дуже впливовою електорально. Наше завдання не в тому, щоб військовослужбовці не брали участь у голосуванні, а в тому, щоб вони брали участь в максимально вільний спосіб», – підкреслила голова правління Громадянської мережі «Опора».
Як зазначила Айвазовська, наприклад, військовослужбовці, які перебувають поза зоною бойових дій можуть голосувати на звичайних дільницях після тимчасової зміни місця голосування, адже це забезпечить більш вільне волевиявлення, ніж на закритих спецдільницях. «Для них треба створити умови, щоб вони легко були включені до відповідних списків, отримали відпустку і з власної волі прийшли чи не прийшли голосувати, за кого вважатимуть за потрібне», – пояснила вона.
«Є й невирішений блок питань. «Опора» підготувала пропозицію, щоб члени виборчої комісії не були військовослужбовцями, тому що це створює умови для дуже закритого процесу. Зокрема, ми пропонуємо, щоб керівний склад – голова, заступник, секретар – були цивільними. Якщо кандидат або партія подають пропозиції на виконання цих функцій у виборчій комісії, то звичайні члени формуються з військовослужбовців, а керівний склад – із цивільних. Якщо ж суб’єкти виборчого процесу, кандидати від партій не подають пропозицій на заміщення цих посад конкретними громадянами і громадянками, тоді Міністерство оборони пропонує людей із переліку військовослужбовців, які працюють у цій військовій частині», – додала Айвазовська.
Голова правління Громадянської мережі «Опора» підсумувала: «З цього приводу були досить важкі обговорення. Хтось бачить великий ризик у спецдільницях, хтось виступає категорично проти них, хтось виступає за те, щоб вони відкривалися будь-де. У нас навіть у столиці, в Києві, може бути багато спецдільниць, оскільки тут розташовано багато військових частин. А хтось, зокрема ОПОРА, пропонує якісь рішення».
Нагадаємо, робоча група з підготовки перших повоєнних виборів наразі не розглядає серйозно запровадження електронного чи поштового голосування, оскільки ці формати не мають достатньої довіри та популярності серед громадян.
До слова, ідеї щодо організації голосування українців за кордоном на перших повоєнних виборах наразі є одними з найбільш опрацьованих. Центральна виборча комісія заздалегідь вивчала це питання – її представники відвідували різні країни, спілкувалися з українськими громадами та місцевими органами адміністрування виборів.
Читайте також: