Фото: Суспільне Суми
Фото: Суспільне Суми
Імпорт електроенергії різко знизився
У періоди дефіциту у енергосистемі Україна критично залежить від закупівель електроенергії на ринку ЄС. У січні на тлі лютих морозів та нищівних російських ударів, це питання стояло особливо
гостро. Тоді закупівлі не працювали на повну потужність через державну бюрократію.
Річ у тому, що Україна – чи не єдина у Європі досі у ручному режимі контролює ціни на енергоринку. У випадку з імпортом світла, національний енергорегулятор (НКРЕКП) встановлює прайс-кепи, тобто
граничну вартість закупівлі електроенергії.
У середині січня ситуація досягла піку напруги: внаслідок російських обстрілів та морозів Україну накрили суворі графіки знестурмлення. Держава повністю не використовувала ліміт імпорту
електроенергії з ЄС, натомість просила аварійної допомоги – це найдорожче світло на ринку. Через штучні обмеження закупівлі були збитковими для трейдерів.
Після шквалу критики НКРЕКП таки збільшила граничні ціни, що дозволило розблокувати імпорт. Завдяки чому його обсяг суттєво зріс: у січні він досяг показника майже 900 тис. МВт год, свідчать дані
Аналітичного центру DiXi Group. Активізація закупівель дозволила скоротити тривалість відключень і загалом поліпшити ситуацію у енергосистемі, принаймні на скільки це було можливо в умовах суворої
воєнної зими.
Фото: EPA/UPG
Пішоходи переходять неосвітлену вулицю в Києві, під час екстренний вимкнень після обстрілів енергетики 28 листопада 2024 р
Постанова про збільшення прайс-кепів була чинною до кінця березня. Національний енергорегулятор мав би
продовжити дію документа. У всякому разі логіку саме таких дій диктувала ситуація у енергосистемі та на ринку загалом. Однак цього не сталося, і вже з 1 квітня прайс-кепи знову знизилися.
За даними LB.ua від урядових джерел, документ про нове підвищення граничних цін на імпорт електроенергії у НКРЕКП таки готували. Однак чому постанова не дійшла до
розгляду і на якому етапі вона «загубилася» – наразі достеменно невідомо. Ймовірно мова про два варіанти розвитку подій: банальна халатність (про потребу ще одного затвердження просто забули) або ж
постанову спеціально притримали.
«У нас ретельно формувався упродовж років міф, що НКРЕКП – незалежний орган, на який політики та гравці ринку не мають жодного впливу. Це начебто є обумовлено європейською практикою. Однак це
неправда. Українські політики завжди втручалися у роботу регулятора непрозорим чином, але ніякої політичної відповідальності нести не хотіли й не хочуть», – каже директор енергетичних програм Центру
Разумкова Володимир Омельченко.
Зниження прайс-кепів з 1 квітня призвело до критичного падіння імпорту електроенергії у дефіцитні години. Найперше мова про ранок, коли сонячні станції ще не генерують вдосталь електроенергії, а
його використання на доволі високому рівні.
Скажімо, у п’ятницю, 3 квітня, імпорт знизився до показника у приблизно 20 % від загальної дозволеної потужності. Україна може закуповувати на європейському ринку до 2.45 ГВт електроенергії.
(Невелика частка від цієї цифри також припадає на Молдову, енергосистема якої поєднана з українською).
Фото: newsmaker.md
Лінії електропередач Вулканешти-Кишинів
Знижені прайс-кепи утворюють дисбаланс у фінансових операціях. Скажімо, вже 1 квітня закупівлі зупинялися практично на весь день: з 06:00 до 17:00 імпорт взагалі не відбувався. Ціни на
європейському ринку були вищими від граничної вартості. Наступними днями ситуація повторювалася.
«Ситуація з прайс-кепами, мені здається, що це брак виконавської дисципліни. Дія попереднього рішення завершилася, у січні їх ж піднімали тимчасово. Ну от і нове засідання треба було провести ще у
березні. Але відповідальний департамент чи забув, чи не звернув увагу на це. Керівництво просто не відстежує це. А ризик графіків знеструмлення існує, бо хтось забув перекласти папірець чи десь там
галочку у електронній системі додати», – каже фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Когенерація зупиняється: держава на ходу змінює правила гри
На проблеми з імпортом наклався ще один фактор, який погіршив ситуацію у енергосистемі. Уряд скасував пільгові
ціни на газ для виробників електроенергії. З постанови про покладання спеціальних обов’язків (ПСО) Кабінет міністрів виключив ТЕС, теплоцентралі, газотурбінні та газопоршневі установки.
Виняток урядовці зробили лише один: за пільговою вартістю газ й надалі постачатимуть виробникам електроенергії у прифронтових та прикордонних з РФ регіонах. Генерувальне обладнання яких має бути
розташоване у Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.
Фото: np-resilience.com.ua
газопоршнева електростанція
Низка приватних інвесторів вже заяви про зупинку установок і найчастіше вони дорікають уряду непослідовністю. Три гравці ринку не під запис повідомили LB.ua, що про скасування ПСО на газ їм
фактично повідомили заднім числом. Хоча пільгова ціна мала б зберігатися щонайменше до грудня, принаймні про такі домовленості кажуть гравці ринку.
Під час спорудження установок вартість пального могла бути одним із чинників формування бізнес-моделі та очікуваної окупності проєкту. З одного боку, така позиція зрозуміла: бізнес хоче
передбачуваності і очікує від уряду прогнозованих дій. Але з іншого, пільгова ціна не може бути вічною, держава не має можливості дотувати приватників просто так.
Наразі дедалі більше інвесторів зупиняють генерацію, оскільки працювати без збитків вони можуть лише в окремі години доби. А часте вмикання-вимикання техніки погано на неї впливає. Частина
інвесторів також споруджували генерацію за рахунок кредитів. А скасування пільгового тарифу точно не є підставою для бодай перегляду відсотків за позикою. Тому така ситуація може відлякувати нові
інвестиції у галузь.
«На мою оцінку, десь 700-800 МВт просто не вмикається, і це відбувається через прайс-кепи. Це повʼязана ситуація. Їм є сенс працювати не менше чотирьох годин на добу. А з ринковою ціною на газ і
цими прайс-кепами вони у кращому випадку вийдуть в нуль», – каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Скасування ПСО на газ зуміє покращити підготовку країни до наступного опалювального сезону, вважає аналітик Консалтингової компанії ExPro Михайло Свищо.
Повернення до ринкових цін є виправданим та справедливим, оскільки прибирає перекоси на ринку.
Фото: Укрінформ
Михайло Свищо
«Виробники електроенергії, які останні роки отримували пільгову ціну на газ, продають вироблену з нього електроенергію за ринковими цінами», – каже Михайло Свищо.
Україна планує імпортувати газ із ЄС, де ціни вже зросли вдвічі. У минулому опалювальному сезоні держава закупила 4,6 млрд кубів пального. Наразі імпорт знизився до мінімуму через нестабільність
на ринках. Очевидно, що на цьому тлі «Нафтогаз» не зацікавлений забезпечувати споживачів пільговим пальним всередині країни. Імпортувати все одно доведеться, і поки незрозуміло, за якою саме
ціною.
Запровадження пільгової ціни на паливо торік у грудні мало на меті прискорити запуск усієї наявної газової генерації, каже заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій
Жупанин. Упродовж опалювального сезону це допомагало долати дефіцит електроенергії.
«Вже не дивилися на ціну, на збитки “Нафтогазу”, на прибутки виробників електроенергії. Просто дали можливість працювати. Зиму ми пройшли, прийшов “Нафтогаз”. Він показує, що для нього подібне ПСО
– це щонайменше 24 млрд грн збитків», – каже Андрій Жупанин.
Фото: facebook/Андрій Жупанин
Андрій Жупанин
Наразі внутрішнього видобутку газу достатньо для забезпечення поточних потреб. Ба більше, частину пального держава таки закачує у підземні сховища. Мова про приблизно 2 млн кубів на добу, що
учетверо менше, ніж попередніми роками.
«Всі танці навколо планів стійкості розібʼються об відсутність єдиної філософії розвитку ринку енергетики і спроможності дотримуватися обіцянок, та не гратися з правилами. На практиці це означає,
що не буде інвестицій і не буде надійного постачання енергії. Як і не може бути безкінечно дотованою ціна і газу, і електроенергії – з громадянами пора говорити чесно», – вважає виконавчий директор
Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Теплокомуненерго у глухому куті
Серйозні проблеми виникли і у комунальної розподіленої генерації. Скажімо, у Черкасах місцеве теплокомуненерго вранці 1 квітня повністю зупинило генерацію електроенергії. Мова про установки, які
покривали до 20 % споживання міста. Комунальне підприємство заявило: саме завдяки цій техніці Черкаси зуміли пройти складну зиму без знеструмлень об’єктів критичної інфраструктури.
З квітня теплокомуненерго може використовувати газ за пільговою ціною лише для обігріву будинків, у чому вже немає потреби: опалювальний сезон завершився. Натомість закупівлі блакитного газу для
генерації електроенергії зависли у повітрі. Пільгову ціну уряд скасував, а от механізму для проведення закупівель за іншим схемами не затвердив.
«Черкаситеплокомуненерго» готове купувати газ за ринковими цінами, однак законодавство цього не передбачає. Влада міста закликає Кабінет міністрів до дій, бо наслідки можуть бути
катастрофічними.
Фото: Комунальне підприємство теплових мереж
‘Черкаситеплокомуненерго’
Когенераційна установка, встановлена Черкаситеплокомуненерго
«За відсутності рішень підприємство буде змушене зупиняти обладнання та готувати його до консервації. Більше того – після консервації запустити когенерацію оперативно неможливо. У разі критичної
ситуації місто не зможе дати додаткову генерацію електроенергії для держави. Під загрозою стабільна робота критичної інфраструктури та підготовка до наступного опалювального сезону», – каже міський
голова Черкас Анатолій Бондаренко.
Несподівані графіки знеструмлення
Російські удари по енергетиці, проблеми з імпортом електроенергії та зупинка частини газової генерації – все це вкупі спровокувало ще дужчий дефіцит електроенергії в Україні. Як наслідок –
минулого тижня держава знову повернулася до графіків.
Найважчою ситуація є у ранкові пікові години: сонячні станції лише розпочинають свою роботу. (Також генерація на них може бути обмеженою через хмарну погоду).
«Я точно проти будь-яких ПСО та прайс-кепів, а за ринкові ціни та адресні субсидії. Дотувати газову генерацію точно має не “Нафтогаз” імпортним газом, а напряму з бюджету. Щоб видно було кому і
скільки. Або Енергоатом: у нього ПСО є, яке можна розширювати, бо незрозуміло куди він подів кошти населення після підвищення тарифів на електрику. Мабуть, ще мріють купити болгарські реактори», –
каже екскерівник Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Фото: ГТС України
Колишній гендиректор ТОВ ‘Оператор ГТС України’ Сергій Макогон
Ситуація потребує термінової реакції державних органів. НКРЕКП цього тижня таки може знову взятися за підвищення прайс-кепів на імпорт електроенергії. Найближче засідання призначили на 7 квітня.
Питання граничних цін винесуть буцімто саме «з урахуванням поточної ситуації та звернень учасників ринку». Таке формулювання щонайменше викликає подив: невже регулятор сам не передбачав негативного
впливу знижених прайс-кепів на обсяги та інтенсивність імпорту?
«Для мене перезавантаження НКРЕКП – це не питання дискусій. А того – коли і як це робитиметься. Люди, що туди призначені, мають стосунок до справи Міндіча. Частина є на плівках, інші відверто пролобійовані учасниками цієї схеми. Відсутність
перезавантаження регулятора – це для мене парадокс», – каже Олександр Харченко.
Стан енергомережі України досі залишається нестабільним. Покращує ситуацію сезонний фактор: весна поки що напрочуд тепла, тому споживання світла відносно мале. Водночас сонячні станції ще не
вийшли на максимальний рівень виробництва електроенергії. Їхня встановлена потужність сягає показника у понад 8 ГВт.
Фото: dtek.com
Нікопольська сонячна електростанція СЕС
Триває і планова ремонтна кампанія на атомних станціях: вже зупинилися два блоки. АЕС виробляють понад
половину світла для країни. З іншими типами генерації ситуація поки значно не змінилася.
Росія не припиняє атакувати українську енергетику. Обстріли стають дедалі масованішими. Кремль намагається запускати до тисячі безпілотників упродовж доби. Українська протиповітряна оборона й
надалі демонструє високі показники збивання. Однак деякі обʼєкти росіянам таки вдається атакувати. Скажімо, під час останніх масованих ударів Кремль взяв під приціл трансформатори середньої
потужності у західних областях. Москва сподівається на ефект накопичення наслідків від подібних атак.