Фото: Зоряна Стельмах
Голова Державної митної служби Орест Мандзій
«90% бюджету йде на виплати зарплат»
Соня Кошкіна, шеф-редакторка LB.ua: Якою ви бачили роботу митниці, коли розслідували «чорні схеми» як детектив НАБУ? І якою вона виявилась зсередини? В чому різниця?
Як керівник органу досудового розслідування я брав безпосередню участь в документуванні системних контрабандних і корупційних проявів в зоні діяльності Львівської, Чернівецької та Волинської
митниці.
Загалом, мушу визнати, що у мене, як у представника силових кіл, антикорупційного ком’юніті, на той момент були певні стереотипні погляди щодо системної контрабанди на митниці, які давали якусь спрощену картину світу, відповідно певне примітизоване бачення
шляхів і масштабів вирішення цього. У світогляді силовиків достатньо, умовно, синхронізувати інформаційні ресурси Держмитслужби та митних адміністрацій суміжних країн, запровадити автоматизований
обмін інформацією, і це виглядає достатнім для ліквідації схем.
Насправді, коли потрапляєш в митну екосистему, розумієш, що проблематика набагато масштабніша і ієрархічніша. Я думаю, що першопричиною і лейтмотивом того стану речей, який на сьогоднішній день є,
— це хронічне недофінансування.
Якщо ми беремо до уваги потреби Державної митної служби України, наш бюджетний запит задоволений на 48 %. Прогнози наступного року ще менш втішні — 37 %. Тобто ми говоримо не про бюджет розвитку,
а про бюджет виживання.
Якщо ми говоримо про бюджетування на поточний рік, 90 % видатків йде на виплату заробітної плати, і частина коштів залишається для фінансування капітальних видатків з інфраструктурного розвитку.
Зокрема, йдеться про будівництво терміналів для двох скануючих систем для залізниці. Такі сканери вперше з’являться в Україні.
Фото: Зоряна Стельмах
шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна і Орест Мандзій
Соня Кошкіна: Яке ж кадрове покращення при хронічному недофінансуванні? Люди отримують мінімальну зарплату, а далі йдуть на митні пости і заробляють, хто як може.
Хронічне недофінансування, відсутність можливості довгострокового планування, відсутність можливості інвестицій в технічне оснащення кордону, в першу чергу призводить до тих речей, які ми
бачимо.
На жаль, сьогодні Держмитслужба є заручником доброї волі і готовності наших міжнародних партнерів до тих чи інших капіталовкладень через проєкти міжнародної технічної допомоги. Зокрема, практично
всі основні стратегічні речі, які були зроблені для зміцнення митного кордону України, це все наслідки нашої комунікації і певного доброго ставлення до нас європейців. Починаючи від скануючих систем,
закінчуючи ваговими комплексами, системами відеоспостереження.
Соня Кошкіна: Повертаючись до прикладу оцих трьох митниць — Львівської, Чернівецької та Волинської. Ви знали, що вони «проблемні», ще в НАБУ, тепер ви тут – так, за місяць багато чого не
зміниш, авжеж, менше з тим: хоч на паузу схеми там поставили?
Цей пул питань напевне потрібно розмежувати з точки зору адміністративних і управлінських рішень.
Якщо ми говоримо про Львівську митницю, вона завжди була «притчею во язицех», завжди була в фокусі
журналістів-розслідувачів. Як правило, це стосувалося системних транскордонних переміщень з використанням вантажних автомобілів малої вантажопідйомності. І це неодноразово зʼявлялося в профільних
Telegram-каналах, які висвітлюють митну проблематику.
Хочу сказати, що з моменту мого призначення особливий акцент робиться на детінізації процесів, пов’язаних з транскордонним переміщенням вантажів. І для мене особисто було і залишається пріоритетом
виконання індикативних показників надходжень до державного бюджету.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Державної митної служби Орест Мандзій
Загалом, під час неодноразових селекторних нарад з керівниками митниць наголошувалося про неприпустимість толерування не зовсім законних практик, які були в минулому, і про те, що моє призначення
є певним моральним рубіконом для всієї команди. Що ми повинні рухатися вже в новій парадигмі.
Соня Кошкіна: От, вони взяли і всі дружно послухалися вас. Ага. Чого б це? Максимум – принишкли на якийсь час.
Насправді цифри — річ вперта. Неторговий оборот на Львівській митниці, коли здійснюється переміщення вживаних товарів, побутової електроніки, продуктів харчування, які як правило, оформлюються з
використанням спрощених митних декларацій форми МД-1, в середньому до мого призначення (візьмемо перший квартал поточного року) сукупний розмір податкових платежів, які митниця адмініструвала, від
такого транскордонного приміщення становив близько 20 млн грн. За підсумками травня, ми бачимо динаміку фактично плюс 50 %. Тобто ми вийшли вже на цифру 32 млн.
Хоча насправді це не той показник, який дозволяє зачаровуватися нашими досягненнями, оскільки, з урахуванням того, що в цілому Львівська митниця адмініструє десь 9 млрд гривень на місяць, ця сума
неторгового обороту насправді не є визначальною для виконання наших бюджетних призначень. Але це така фонова історія, яка породжує багато негативу.
Щодо діяльності Волинської митниці, справа стосувалася масштабної схеми, пов’язаної з незаконним переміщенням
товарів промислової групи, зокрема, виробництва компанії Apple. На той час діяла злочинна організація, створена та очолювана колишнім співробітником Служби безпеки України, який мав відповідні
професійні знання, бекграунд, знайомства для того, щоб цю схему втілити в життя. У цій справі затверджено Вищим антикорупційним судом ряд угод про визнання винуватості. Частина матеріалів знаходиться
в суді. І я сподіваюся, що найближчим часом, коли ми отримаємо остаточні обвинувачувальні вироки, в тому числі щодо посадових осіб митниці, ми побачимо весь масштаб проблематики, який там
був.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Державної митної служби Орест Мандзій
Випереджаючи ваше питання, знову ж таки, була ганебна історія, пов’язана з вилученням, як ми її називаємо в нашому комʼюніті силовиків, «розчіски». Це перелік правоохоронних органів чи окремих
структурних підрозділів Держмитслужби, які були залучені до тих чи інших процесів. Це стосувалося виявлення так званої чорної каси на Волинській митниці. І як свідчать матеріали досудового
розслідування, йшлося про отримання системної неправомірної вигоди за сприяння в незаконному розмитненні
транспортних засобів, які імпортувалися на митну територію України з використанням певних преференційних режимів.
Це питання, окрім того, що перебувало в фокусі уваги Національного антикорупційного Бюро України, неодноразово піднімалося на розгляд профільного комітету Верховної Ради України з питань митної та
податкової політики, зокрема, була створена і функціонує, якщо не помиляюся, тимчасова слідча комісія, яка ці питання досліджувала.
Так от, на випередження цих подій, ми звернулися до профільного парламентського комітету з пропозицією щодо внесення відповідних змін в законодавство в частині упередження і припинення таких
практик.
Ба більше, з 1 червня Держмитслужбою було змінено алгоритм застосування режиму вільної торгівлі щодо вживаних автомобілів. Це дозволить унеможливити маніпуляції при їх ввезенні, забезпечити
додаткові надходження до бюджету в обсязі сотень мільйонів гривень та створити рівні конкурентні умови для учасників внутрішнього ринку.
Тепер механізм виглядатиме таким чином: імпортер, який ввозить на митну територію України вживані транспортні засоби, які класифікуються в товарній групі 87, сплачує повну вартість з урахуванням
мита і лише після верифікації сертифікату і підтвердження преференційного походження тих чи інших транспортних засобів, він отримує пільгу від держави.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Державної митної служби Орест Мандзій і шеф-редакторка Lb.ua Соня Кошкіна
«Всі прикордонні митниці перебувають в стані ротації керівників»
Соня Кошкіна: Ми реформуємо митницю з 2015 року. Зокрема намагаємося зробити її максимально цифровізованою. Чому через 10 років на Львівській, Волинській митниці тощо досі існують схеми,
про які ви розповідаєте? Чому реформа не вдається? І чому має вдатися саме зараз?
Думаю, що на це питання немає однозначної відповіді.
На мою думку, першопричина такого стану речей — на жаль, оці горизонтальні і вертикальні зв’язки з залученням фактично всієї палітри силовиків, яка сформувалася впродовж останніх 30
років.
Серед іншого — це відсутність дієвого відомчого контролю в діяльності Державної митної служби України. Можливо, скажу непопулярну річ, яка багатьох представників бізнесу відлякує, але я вважаю,
що, доки управління внутрішнього контролю Держмитслужби буде наділене таким усіченим інструментарієм, яке воно має, належної реакції і проактивного виявлення таких речей, на жаль, не буде.
Соня Кошкіна: Ви починаєте впроваджувати певні зміни, зокрема кадрові. Де відчуваєте найбільший спротив реформам — в центральному апараті, на місцях, на місцях де саме? І чи розумієте,
станом на зараз, які бізнесово-політичні групи, назвемо коректно так, контролюють ту чи іншу митницю? Конкретно — Львівську, Волинську, Київську, Одеську?
Моя відповідь розчарує, оскільки вона не матиме якихось сенсаційних складових. Насправді я взагалі не відчуваю якоїсь протидії системі чи саботажу ні на рівні центрального апарату, ні на рівні
регіональних митниць.
За моєю вказівкою всі прикордонні митниці перебувають в стані ротації керівників підрозділів митного оформлення. На Львівській і Волинській митницях цей процес триває вже другий тиждень. На
Закарпатській і Чернівецькій перший результат, сподіваюсь, отримаємо вже до кінця тижня (інтервʼю записувалося 4 червня. — Ред.).
Соня Кошкіна: Якщо все ж говорити про бізнесово-політичні групи, хто контролює Закарпатську митницю, хто — Львівську?
Зараз немає такого контролю. Ми можемо говорити про те, що митниця повертається під єдину вертикаль.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Державної митної служби Орест Мандзій
Соня Кошкіна: Одним з пріоритетів діяльності і під час конкурсу, і вже заступаючи на посаду ви окреслили атестацію кадрів. Вона має розпочатися через три місяці після обрання керівника і
триватиме до трьох років. Безперечно, широкими масами такий крок сприймається позитивно, але є внутрішня проблема.
Чи достатньо кадрового резерву для того, щоб заповнити нові вакансії; щоб замінити людей, які не пройшли атестацію та не матимуть можливості займати певні посади протягом 10 років; тих, хто
вирішить «захворіти» чи звільнитися, не чекаючи атестації? Зважаючи при цьому на недофінансування. Тут зринає певна розтяжка: вам треба показати нове обличчя української митниці, але якщо фізично не
залишиться кому проводити розмитнення — це напряму відібʼється на доходах в бюджет.
Питання атестації для нас — екзистенційний виклик. Це процедура, якої від нас вимагають і громадянське суспільство, і наші міжнародні партнери.
…Як вам відомо, топкерівники митниці, зокрема це заступники голови Держмитслужби, керівники профільних департаментів, їхні заступники, керівники регіональних митниць та їх заступники, керівники
митних постів опиняються в першій черзі атестації, яку буде проводити комісія з 12 членів. Шість з них будуть номіновані міжнародними та іноземними організаціями, які впродовж останніх трьох років
надавали матеріальну та фінансову допомогу Україні в частині структурних змін, в частині протидії та запобігання корупції. Зараз цей перелік вже погоджений Міністерством закордонних справ
України.
Соня Кошкіна: Я так і не зрозуміла, яка має бути мотивація людини йти працювати на митницю, тим більше на керівну посаду, де рівень відповідальності не відповідає розміру заробітної
плати.
Напевно, бажання продовжити службу в Державній митній службі України, можливість певного кар’єрного росту. До того ж, ми говоримо зараз на всіх рівнях, що однією з важливих умов успішного
перезавантаження митниці є саме підвищення оплати праці митників до ринкового рівня.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Державної митної служби Орест Мандзій
Соня Кошкіна: Скільки зараз людей працює в митній системі України, скільки мало би бути, на вашу думку? Який недобір?
На сьогоднішній день наша штатна чисельність — близько 10 тисяч співробітників. З моменту мого призначення звільнилося 100 працівників.
Соня Кошкіна: Ті, хто не став чекати атестації?
Насправді ні. На жаль, йдеться не про виклики атестації, а про відсутність якихось компенсаторів, які ми можемо запропонувати людям. Особливо, якщо це співробітники, які володіють певною
експертизою або сенситивними якимись навичками. На жаль, ринок їх переманює значно вищим грошовим забезпеченням, і це для них стає лейтмотивом для припинення державної служби.
Катерина Рожкова, колишня заступниця Голови НБУ: Що буде включати переатестація? Знання законодавства, оцінку професійних якостей, можливо, якоїсь доброчесності, хоча ніхто не знає, як
її оцінити? Як оцінити конфлікт інтересів у кожного з 10 тисяч працівників Державної митної служби?
Що такого несе в собі ця переатестація, що ми — попри відсутній кадровий резерв, недостатнє грошове забезпечення — раптом маємо повірити, що щось зміниться?
Фото: Зоряна Стельмах
Колишній перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова
Ключовим в процесі атестації буде не стільки перший та другий етап, який стосується знання законодавства та загальних здібностей, як етап доброчесності. У нас великі сподівання на те, що завдяки
участі в роботі конкурсної комісії міжнародних експертів, ми зможемо зробити його максимально незаангажованим, максимально збалансованим.
Тому я не поділяю скептицизму, що ця переатестація закінчиться великим «ліжкопересуванням». Думаю, вона буде мати, принаймні для керівного складу митниці, характер тектонічних змін.
Катерина Рожкова: Для цього переатестація не потрібна. Якщо є непідтверджені доходи, на це мають реагувати відповідні органи. Це підміна понять.
Коли говоримо про невідповідність доходів, можемо розмежувати незаконне збагачення (стаття Кримінального кодексу України) та набуття необґрунтованих активів — це цивільна відповідальність,
передбачена ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України. Але і той, і той процес, як правило, затягується на роки.
І знову ж таки, єдиним органом, уповноваженим подавати позови про визнання необґрунтованих активів, є Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За їх штатної чисельності ці позови не носять
масового характеру. І вони 100 % не зможуть охопити увагою всю Державну митну службу України. Тому нам доведеться, хочемо ми цього чи ні, застосовувати альтернативні механізми, зокрема атестацію.
«Митниця готова мати оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування»
Соня Кошкіна: При вступі на посаду ви декларували важливість надання митниці правоохоронного статусу. Мовляв, це розширить ваші можливості бути більш ефективними з одного боку. З іншого
— значно спростить комунікацію з іноземними партнерами і обмін даними, бо більшість митниць інших країн таку правоохоронну функцію мають і їм давати свої дані, умовно, «цивільному» органу в Україні —
дивно.
Але є побоювання, чи не стане митниця «кошмарити» бізнес, стосунку до якого вона не мала б мати? Ми ж розуміємо, як це може відбуватися…
До того ж, як уникнути дублювання функцій з БЕБ, ДБР, НАБУ?
Фото: Зоряна Стельмах
шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна
У нас з цього приводу є певні робочі комунікації з Бюро економічної безпеки. Ми шукаємо з ними варіант, який мав би задовольнити обидві інституції. У випадку, якщо парламентарі все-таки приймуть
за основу таку юридичну парадигму, де права оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування будуть повністю передані Держмитслужбі, ми готові до цих викликів.
Компромісний варіант — розмежування підслідності між Бюро економічної безпеки та митницею — ми також вважаємо життєздатною конструкцією. І в комунікації спробуємо знайти механізм цього
розмежування на прикладі того, як це відбувається зараз між Державним бюро розслідувань та Національним антикорупційним бюро України.
Щодо побоювань бізнесу, що ми отримуємо чергового нереформованого монстра з посиленою репресивною складовою, думаю, це певне кліше і стереотипи, які поширюються в суспільстві. Моя візія: для
білого бізнесу це точно не становить якоїсь загрози. Білий бізнес в першу чергу повинен бути зацікавлений в тому, щоб митниця отримала дієвий механізм, який дозволить боротися з
контрабандою.
Соня Кошкіна: Чи можна говорити, що сьогодні головною проблемою є навіть не класична контрабанда, а маніпуляції з митною вартістю, з часом розмитнення, ще з якимись процесами
безпосередньо в зонах митного контролю?
Насправді, так.
На сьогоднішній день найбільший ризик і найбільша загроза — це якраз ці «50 відтінків» сірого імпорту, сіра контрабанда, яка використовується з підміною кодів класифікації УКТ ЗЕД і заниженням
митної вартості шляхом підміни товару в супровідних документах.
Класична контрабанда — це вже виклик для відчайдухів, які готові ризикнути і втратити дороговартісний товар.
Фото: Зоряна
Стельмах
Олександр Соколовський, засновник торговельно-виробничого об’єднання ‘Текстиль контакт’
Олександр Соколовський, засновник торговельно-виробничого об’єднання «Текстиль контакт»: «Текстиль контакт» входить до Клубу білого бізнесу. Компанії 31 рік, за чотири воєнних роки вона
заплатила більш ніж 1,5 млрд податків. З них величезна частина — те, що ми платимо при розмитненні.
Легка промисловість України виживає на давальницькій сировині, внутрішній ринок не може конкурувати з турками, китайцями, представниками східної Азії (Бангладеш, Пакистан). І я кажу не про
контрабанду з підмінами кодів, махінаціями з вагою абощо. Ці всі схеми досі працюють. Я кажу про карго (процес перевезення товарів без оформлення необхідних документів під час перетину
кордону. — Ред.) — узаконену контрабанду.
У нас розмитнення і доставка тканин становить 37-38 % витрат. При карго — 17-18 % вже з доставкою. Чи знаєте ви про цю проблему і чому вона досі працює відкрито? Чи є база даних, що
відправляє Польща, Італія, Туреччина і на яку суму вони тут розмитнюються? Бо, за наявними даними, цифри різняться в рази.
Про цю проблему відомо Державній митній службі України, вона також завжди в фокусі уваги голови профільного комітету парламенту.
Хочу сказати, що з моменту мого призначення і певних кадрових змін в профільному Департаменті боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ініційовано близько 120 орієнтувань з
застосуванням додаткових форм митного контролю. З них левова частка — якраз в зоні діяльності західного кордону, тобто в фокусі — Чернівецька митниця. По цих перевізниках ведеться системна робота.
Загалом за результатами заслуховування в профільному комітеті ми маємо календарний місяць для того, щоб продемонструвати певні результати роботи в цьому напрямку.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Державної митної служби Орест Мандзій
Соня Кошкіна: Так коли чекати покращень з проблемою карго-перевезень?
Ми працюємо у цьому напрямку і робимо все step by step. Зрозумійте правильно, у нас обмежений ресурс.
Карго — не єдина проблема. Є масові зловживання і митні шахрайства при ввезенні вживаних автомобілів, класифікованих в 87-й товарній групі з використанням підроблених євросертифікатів.
Щоб ви зрозуміли масштаб: при верифікації митницею порядка 15 000 сертифікатів, які ми отримали від імпортерів, з’ясувалося, що лише в 10 % митні адміністрації наших торгових партнерів підтвердили
їхню тотожність, що вони справді видавалися.
Припинення таких схем дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету приблизно на 100 млн гривень щомісяця, або понад 1,2 млрд гривень на рік.
Наталія Нікітенко, Hammer Market: Про прискорення митного оформлення. Антикорупційні заходи, які ми з вами обговорюємо, ще більше ускладнять життя тим, хто возить «в білу». Я щоразу маю
прямі контракти, усі документи. І щоразу проходжу ринковий нагляд, виїмку товару, потім це все оцінюється. І це впливає на швидкість. А швидкість зараз — наше все.
І друге питання — чи буде змінюватися підхід до контролю митної вартості (яка постійно завищується), щоб зменшити суб’єктивність інспекторів щодо оцінки цієї вартості?
Фото: Зоряна Стельмах
Наталія Нікітенко, Хаммер Маркет
Щодо зайвого, на вашу думку, суб’єктивізму, повертаючись до теми атестації, закликаю представників бізнесу через засоби зворотного зв’язку, озвучувати таку інформацію, щоб вона була додатковим
аспектом оцінки професійних якостей тої чи іншої посадової особи.
Щодо надмірних коригувань митної вартості: впродовж п’яти місяців поточного року серед загального обсягу імпорту товарний сегмент, який піддавався коригуванню митної вартості внаслідок рішень
Державної митної служби України, становить менше 1 %.
Віталій Романчукевич, Асоціація українських банків: Я поки що не почув, що конкретно буде робитися у боротьбі з контрабандою. По електроніці не бачу, щоб щось змінювалося. І тут не
потрібні якісь правоохоронні функції, воно ж все переїжджає кордон, проїжджає повз вас. Коли це закінчиться?
Фото: Зоряна Стельмах
Віталій Романчукевич, Асоціація українських банків
Тут може бути низка варіацій відповіді на ваше запитання. Як ми вже зазначали, великою проблемою є технічне оснащення кордонів. Думаю, ні для кого не секрет, що окремі пункти пропуску навіть
ваговими комплексами не обладнані.
Друге питання — відсутність сучасних скануючих систем на окремих пунктах пропуску.
Щодо електроніки є ще й нюанс — застосування військових преференцій, в тому числі 245-ї. Ці товари переміщуються із застосуванням спрощених процедур, зокрема з міркувань безпеки ми не завжди маємо
можливість у повному обсязі досліджувати кожну поставку з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Тобто для нечесних імпортерів, на жаль, справді залишається вікно можливостей, коли вони везуть товари без застосування заходів тарифного регулювання, які в подальшому потрапляють на митну
територію України і реалізуються далеко не за цільовим призначенням.
Антон Одарюк, «Asbis-Україна», авторизований дистриб’ютор техніки Apple в Україні: Минулого тижня голова НБУ Андрій Пишний озвучив інформацію про створення міжвідомчої робочої групи між
НБУ, БЕБ і митницею. Чи є вже у вас плани по цій групі і чи не доречно туди якось приєднати ДПС, зважаючи на те, що ви будете боротися зокрема з ухиленням від сплати податків?
Фото: Зоряна Стельмах
Антон Одарюк, «Asbis-Україна»
Щодо співпраці з Національним банком. Справді, 22 травня відбулася така робоча група. Деталізуючи це питання, хочу підтвердити, що до її роботи буде в подальшому залучено і Державну податкову
службу. З Лесею Аркадіївною (Карнаух, очільницею ДПС. — Ред.) з цього приводу спілкувалися: є окремі аспекти, де ми можемо бути один одному корисні. Наприклад, початкові функції валютного
контролю, який буде виконувати Державна митна служба України.
На жаль, складається патова ситуація, коли комерційні банки отримують Реєстр митних декларацій від Державної митної служби України і, на свій подив, дізнаються, що окремі недобросовісні
експортери, які паразитують на експорті зернових та олійних культур і які в них ніколи не обслуговувалися, здійснили експортні операції, і тепер ці банки є агентами валютного контролю та зобов’язані
моніторити вчасність повернення валютної виручки в Україну.
Щоб унеможливити це, ми хочемо зробити інформаційний обмін з Державною податковою службою України з використанням інструментів формато-логічного контролю, щоб митні декларації з невідповідністю
платіжних реквізитів чи банківських установ відразу зупинялися, і інтегрувалися додаткові форми митного контролю.
В перспективі роботи міжвідомчої робочої групи, звісно із залученням Державної податкової служби України, передбачається також посилення секторального аналізу товарних груп, які потребують
спільного контролю. Йдеться про зіставлення даних щодо порушень та наслідків контролю на основі напрацювань державних органів по окремих сегментах ринку.
«Громадяни України отримали близько 75 млн поштових відправлень. З них менше 1 % підлягали митному оподаткуванню»
Фото: Зоряна Стельмах
Богдан Слуцький, економіст Центру економічної стратегії
Богдан Слуцький, Центр економічної стратегії: Останні 30 років ефективність митниці рахують лише фіскальним способом. Виконується план — значить, все нормально. Не виконується — треба
міняти або голову, або заступників, або всіх разом.
Вступиши на нову посаду, ви, безумовно, хочете показати результат. Але водночас є ті, хто прагнуть жити по-старому: тримати сірі, чорні, будь-які потоки, до яких вони звикли. У них є
інструменти і гроші, щоб встромляти вам палки в колеса задля невиконання плану. І відповідно — порушення питання про заміну очільника ДМС.
Як ви будете балансувати намагання побороти сірі і чорні схеми з фіскальним ефектом, який в короткостроковому періоді може бути меншим, тоді як у Спецфонді держбюджету вже закладене
перевиконання на 60 млрд гривень від детінізації?
До мого призначення ми спілкувалися офрек з керівником уряду і з міністром фінансів. Їхній основний меседж, з урахуванням того, що в мене немає значного досвіду роботи в фіскальному блоці,
зводився до того, що я маю повний карт-бланш з кадрових питань.
Єдина сенситивна площина, яка насамперед цікавить керівника уряду і міністра фінансів — збереження фіскальної функції і забезпечення належного виконання індикативних показників бюджету. В мене
розв’язані руки в частині кадрових призначень, в частині змін, але водночас ця політика повинна бути максимально виваженою, щоб не спричинити колапс кадровий і фіскальний, щоб ці індикативні
показники бюджету все-таки виконувались.
На жаль, за мною немає ні команди лобістів, ні Офісу президента, ні парламенту, ні Кабінету міністрів. Відповідно, мені потрібно знаходити баланс, який дозволить проводити певні трансформаційні
зміни і очищення системи, забезпечуючи фіскальну складову.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Державної митної служби Орест Мандзій
Сергій Клименко, «Ерсте Україна», імпортер і виробник електротехнічної продукції: Як ви ставитесь до питання обкладення ПДВ посилок з-за кордону? Замовляючи на китайських, європейських, американських сайтах, люди отримують посилки
безкоштовно — заплатили поштовикам, і все. А виробники або офіційні імпортери платять як мінімум ПДВ.
В даному аспекті від мене мало що залежить. Ініціатива — в стінах парламенту. Як вам відомо, вже внесено законопроєкт, який передбачає зниження порогу оподаткування до 0 євро поштових і
експрес-відправлень. З урахуванням того, що ми рухаємося в Європу, Європа вже використовує податок на додану вартість, ставка податку, здається — 3 євро на одну товарну номенклатуру в поштовому
відправленні. Крім цього, вони намагаються чи вже запровадили сервісний збір за обробку поштових відправлень. Це в подальшому буде джерелом коштів для капітальних видатків митниці.
Тому, з урахуванням того, що найближчим часом, я сподіваюся, Україна стане асоційованим членом Європейського Союзу, Union Customs code (Митний кодекс ЄС. — Ред.) стане для нас кодифікованим
актом прямої дії, і це питання (оподаткування усіх посилок. — Ред.) торкнеться і нас.
Ми повністю підтримуємо позицію Міністерства фінансів, профільного комітету і теж є лобістами того, що і поштові відправлення, і експрес- відправлення підлягають оподаткуванню.
Якщо узяти статистику: минулого року громадяни України отримали близько 75 млн поштових відправлень. З них лише менше 1 % становили вартість, яка перевищувала еквівалент 150 євро, і відповідно
підлягали митному оподаткуванню. При цьому митницею загалом було згенеровано, якщо не помиляюся, 17 млрд гривень митних платежів. При цьому 10 млрд були фізично сплачені на казначейські рахунки, сім
мільярдів гривень — це звільнення від оподаткування, оскільки були імпортовані товари для відновлення енергетики та виробництва дронів.
Фото: Зоряна Стельмах
Ксенія Смирнова, професорка з права Європейського Союзу, президентка Української асоціації Європейського права
Ксенія Смирнова, професорка з права Європейського Союзу, президентка Української асоціації Європейського права: В кінці травня уряд передав до Верховної Ради проєкт нової редакції Митного кодексу України як такий, що відповідає всім євроінтеграційним нормам. Як ви оцінюєте
прийняття нового Митного кодексу? Чи відповідає зареєстрований документ європейському праву, чи має бути уточнений/удосконалений, яка буде його політична доля, а потім і практична під час
імплементації?
Я вважаю, що це велике досягнення і безумовний успіх в частині імплементації європейського законодавства та виконання структурних маяків, які були передбачені 29-м розділом «Митний союз».
Якщо не помиляюся, перший – дев’ятий розділи повністю відповідають структурі Митного кодексу Євросоюзу на рівні розділів та глав. 10-й, 11-й розділи дублюють положення інших регламентів ЄС, які
окремо регулюють питання забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності, звільнення від оподаткування ввізним митом. Наступні розділи стосуються національного законодавства і перехідних
положень. Але, умовно кажучи, межі досконалості немає, так?
Коли ми говоримо про Union Custom Code, можемо звернути увагу на 42-гу статтю. Це єдина стаття Митного кодексу ЄС, яка встановлює відповідальність за контрабанду. І вона не має жодного детального
опису складів адмінправопорушення. Вона говорить виключно про принципи відповідальності, які залишаються дискрецією національного законодавства і знаходять своє продовження вже безпосередньо в
законодавстві держав-членів ЄС. Тобто немає синхронності на рівні ЄС.
Єдине джерело права в даному випадку — це судові прецеденти Суду справедливості ЄС, де ми бачимо конкретні кейси. Наш законодавець навіть в частині встановлення відповідальності за контрабанду в
новому Митному кодексі не мав можливості взяти за основу якісь належні практики Євросоюзу. Тому це велике питання.
На сьогоднішній день практично 80 % положень, які пропонує нова редакція Митного Кодексу України, вже імплементовані під час попередніх змін в чинний Митний кодекс України. Вони будуть певною
мірою стосуватися якихось косметичних покращень в частині авторизації, гарантій, доставки товарів і певних митних режимів. Тому, думаю, що для бізнесу це лише на користь.
Соня Кошкіна: Останнє питання буде навколо політичне. Чи готова митниця забезпечити належні процеси, повʼязані з відкриттям експорту зброї?
Фото: Зоряна Стельмах
Владислав Суворов, заступник голови Держмитслужби України
Владислав Суворов, заступник Голови Державної митної служби України: Митниця готова. В принципі, увесь час існування системи експортного контролю та
входження України до міжнародних режимів експортного контролю, починаючи з Вассенаарської домовленності, закінчуючи «Австралійською групою», ми забезпечували і будемо забезпечувати можливість
легального експорту товарів військового призначення, якщо є відповідні дозвільні документи Державної служби експортного контролю.
Інше питання — це нелегальне перевезення, але це ті ризики, для боротьби з якими, як зазначав вже пан Голова, потрібне технічне оснащення.