Сергій Власенко показує «фак» Петру Порошенку під час обговорення у Верховній Раді відновлення незалежності НАБУ і САП
скриншот з відео
Найбільшими саботажниками виконання плану Ukraine Facility виявилися не представники колишньої ОПЗЖ, а…
Фракція «Батьківщина» на чолі з Юлією Тимошенко найменше серед парламентських політичних сил підтримує закони, необхідні для виконання Україною плану Ukraine Facility. Депутати фракції не лише ігнорують частину відповідних голосувань, а й демонстративно голосують проти окремих євроінтеграційних законопроєктів. Про це свідчить аналіз роботи Верховної Ради, проведений громадською ініціативою «Голка» у рамках проєкті «Перезарядити країну», інформаційним партнером якого є «Главком».
Європейський Союз надає Україні фінансову підтримку в обмін на проведення передбачених домовленостями реформ. Для отримання коштів Верховна Рада має ухвалювати закони, внесені до спеціального переліку програми Ukraine Facility. Йдеться про можливість отримання €50 млрд протягом 2024-2027 років. Провал окремих голосувань у парламенті може призвести до затримки фінансування.
Базові реформи в межах плану охоплюють боротьбу з корупцією, судову реформу, державне управління, управління державними фінансами, а також зміни в економіці, енергетиці, транспорті та логістиці.
Аналіз голосувань показав, що найгірші показники підтримки відповідних законів має саме найстаріша парламентська партія «Батьківщина». Якщо за інші питання фракція цієї політичної сили віддає в середньому 35% своїх голосів «за», то під час голосувань за 41 закон, пов’язаний із виконанням Ukraine Facility, рівень підтримки становив менш як 17%.
Більше того, «Батьківщина» виявилася єдиною політичною силою, яка відкрито голосує проти євроінтеграційних реформ: 7,4% голосів депутатів фракції під час розгляду законопроєктів із переліку Ukraine Facility були «проти».
Найбільше голосів проти представники «Батьківщини» дали за антикорупційний закон про виявлення, розшук та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також за законопроєкт про регулювання корисних копалин. В обох випадках проти проголосували по 14 представників фракції.
Окремо дослідники звернули увагу на природоохоронні законопроєкти. За закони, необхідні для виконання Ukraine Facility Plan та пов’язані з охороною довкілля, «Батьківщина» не дала жодного голосу.
На цьому тлі відрізняється поведінка інших парламентських сил. «Слуга народу» під час розгляду законів Ukraine Facility у середньому забезпечує близько 80% голосів від кількості членів своєї фракції. Водночас монобільшості часто недостатньо власних голосів для ухвалення рішень. Найчастіше їй допомагає депутатська група «Довіра»: майже 75% її членів підтримують відповідні законопроєкти.
«Європейська солідарність» у середньому дає 37,6% голосів за законопроєкти Ukraine Facility, однак рівень підтримки суттєво залежить від тематики. Найменше фракція підтримує проєкти, пов’язані з бізнесом, натомість за природоохоронні ініціативи показник може сягати 75%.
При цьому навіть сама фракція «Слуга народу» з 2023 року жодного разу не забезпечила власними силами мінімально необхідні 226 голосів за закон, який згодом був підписаний президентом. Через це парламент фактично працює за моделлю ситуативної більшості, а влада залежно від питання шукає додаткові голоси в інших фракціях та депутатських групах.
Зокрема, «Довіра» стала лідером за кількістю вирішальних голосувань: без її підтримки 15 законів не набрали б необхідних 226 голосів. Водночас уламки забороненої ОПЗЖ – депутатські групи «Відновлення України» та «Платформа за життя та мир» – разом брали участь у 105 допоміжних голосуваннях.
Як показав аналіз, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія формує ситуативні партнерства залежно від теми голосування: «Довіра» допомагає з економічними питаннями, вона ж разом з уламками ОПЗЖ – із кадровими рішеннями, а «Європейська солідарність» – із частиною реформ та євроінтеграційних законів.
Нагадаємо, Ukraine Facility передбачає фінансову підтримку України з боку Євросоюзу за умови проведення визначених реформ. Кошти спрямовуються, зокрема, на підтримку державного бюджету, інвестиційні програми та наближення українського законодавства до норм ЄС. Виконання Україною передбачених планом індикаторів безпосередньо впливає на обсяги та строки отримання європейського фінансування.
Читайте також: