Фото: Олег Огородник
У вересні бензин та солярка додали в ціні до 9 грн на літрі
Штиль на ринку пального тривав недовго: після затишшя на початку вересня ціни знову рвонули вгору. Стабільна хіба вартість автомобільного газу, яка практично не змінюється з кінця липня. У середньому LPG продають по 43-44 грн за літр. Цей вид пального поступово втрачає економічну привабливість.
Натомість ціна дизелю знову стрімко збільшується. Наразі в середньому по країні солярку продають по понад 98 грн за літр. У великих преміальних мережах дизель перетнув психологічну позначку в сотню гривень, і це ще не межа.
Загалом ж від початку вересня солярка додала у вартості 7 грн на літрі.
Ціни на дизель залежать також і від регіону. Скажімо, на Житомирщині та Хмельниччині він найдешевший по Україні – приблизно 97,8 грн. А на Черкащині ціна вже доходить до сотні гривень. А найдорожчу солярку продають на фронтовій Донеччині – по рекордних майже 105 грн за літр.
«Причина у дорогій сировині для переробки і тимчасовій напруженості у Європі. Ми маємо зараз на кордоні України високу ціну: йдеться про діапазон 91-93 грн за літр. Плюс довезти, витрати на роздрібний продаж і ми зрештою маємо на АЗС сто і більше гривень. І це при тому, що ціна на кордоні останні дні навіть трішки впала», – розповідає аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко.
Фахівець ринку пояснює: звичайний дизель не перетнув показник у 100 грн за літр на стеллі лише внаслідок домовленостей між урядом і дилерами. Деякі мережі погодилися працювати без зиску, дехто протримався на старих дешевших запасах.
«Великі європейські трейдери і наші імпортери вірять, що це здорожчання є тимчасовим явищем. Воно затягнулося на три тижні. Дорога нафта і виросли котирування в Європі. Ціна має піти донизу, бо немає об’єктивних причин для таких високих показників», – уточнює Олександр Сіренко.
Бензин у вересні дорожчав ще стрімкіше. У середньому по Україні його вже продають по 89 грн за літр, і це новий ціновий рекорд останніх місяців.
Від початку вересня ціна бензину зросла на 9 грн.
Найдешевше цей вид пального продають у Донецькій області – у середньому по 83 грн за літр. Найдорожче – на Херсонщині та Миколаївщині, де ціна вже перетнула позначку в 90 грн.
Фото: ДСНС України Telegram
Удар по АЗС в Києві
При цьому нова кампанія російських ударів по заправках не впливає на ціну пального. Кремль дав команду атакувати АЗС в кількох тилових регіонах, зокрема, у Києві. Що безумовно спричиняє збитки для мереж, однак прямо не впливає на вартість бензину, солярки чи автомобільного газу.
Читайте такожРосіяни вперше обстріляли заправку на заході країни, АЗС у Києві також під прицілом. Чи варто запасатися пальним?
«Окрім подорожчання нафти, є ще одна об’єктивна причина для зміни цін – це здешевлення гривні до євро. Бо за цю валюту купують нафтопродукти, щонайменше, 80-85% від того, що продається на заправках. Але є і суб’єктивна причина. Мережі відштовхуються не від реальної вартості партії нафтопродуктів, додаючи всі супутні витрати. Вони базуються на очікуваннях цієї вартості у майбутньому», – каже фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Стрімке подорожчання солярки – це проблема усієї Європи. Скажімо, у Великій Британії ціни на дизель на заправках побили історичний рекорд. Від початку війни США в Ірані заправка середньостатичного родинного автомобіля подорожчало на третину. Натомість перевізники на італійській Сицилії оголосили п’ятиденний страйк через значне подорожчання солярки. Ціна за літр досягла показника у 2.4 євро.
Вартість нафти еталонної марки BRENT вже третій тиждень тримається на максимальних показниках – барель коштує понад 103 долари. Від початку вересня вона додала у вартості майже 11 доларів.
Ціна залишається високою через політичну нестабільність в країнах Арабської (Перської) затоки. Головна причина – переговори між США та Іраном знову зайшли в глухий кут.
Фото: EPA/UPG
Нью-Йоркська фондова біржа, США, 13 липня 2026 року.
Але в регіоні є й позитивні новини: Саудівська Аравія зуміла відновити прокачування нафти трубопроводом. Цей маршрут зупинявся через дронові удари. Наразі саудити ще тестують систему: нагнітають тиск та збільшують обсяги нафти.
«З гарного: чекаємо на позитивні новини по лінії Іран та США. З поганого: найімовірніше, урагани цього року можуть бути рекордними, зупинять видобуток та відвантаження з Америки. А запасів уже немає ніяких і ні в кого, будь-яка неприємність буде дуже гостро впливати на ціни», – вважає засновник мережі заправок Дмитро Льоушкін.
На країну чекає плановий етап подорожчання пального
Вже на початку наступного року ціни на пальне знову зростуть, однак це вже передбачуваний процес. Річ у тім, що з 1 січня настане черговий етап підвищення акцизів. Податок на солярку додасть 38 євро за 1000 літрів, бензин трохи менше – майже 30 євро за 1000 літрів.
А це означає, що в січні обидва види пального стануть дорожчими на приблизно 2-3 грн на літрі, з урахуванням додаткових зборів. Ця цифра може незначно змінюватися з огляду на валютні коливання.
Однак планове зростання цін на пальне дуже ймовірно відбудеться не одразу з 1 січня. Зазвичай, перед стрибком дилери закуповують запас дизелю та бензину за старими гуртовими цінами.
«Ми в кінці грудня привеземо більше ресурсу, розмитнимо і пів січня його не завозитимемо. Буде пальне у автоцистернах кататися», – пояснює Олександр Сіренко.
Черговий етап підвищення акцизів на пальне прописаний у змінах до законодавства, які Верховна Рада затвердила ще два роки тому. Документ описує поетапну зміну податкових зборів. Залишилися ще дві хвилі планового зростання: з 1 січня 2027-го та на початку 2028-го.
«Якщо дію акцизів відтермінувати, то у нас дефіцит бюджету зросте. І цю зворотну сторону медалі треба також розуміти. Але це більше питання до Мінфіну та податкового комітету», – каже голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус.
Фото: Укрінформ
Андрій Герус
Парламент не веде дискусії про скасування нового етапу підвищення акцизів на пальне. Зробити це неможливо, оскільки запровадження вищого рівня зборів – це одна з умов співпраці з Європейським Союзом. І це визнають як нардепи з владної фракції, так і з опозиції.
«Ще декілька років тому ми мали вийти на ставку акцизу європейського рівня відповідно до спеціальної директиви. І не можна говорити, що ці зобов’язання ми можемо виконати тільки після вступу до ЄС. Здається, це було навіть пов’язано з безвізом», – розповідає членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Читайте такожУряд подав до Ради «складний» проєкт бюджету-2027, зверстаний під продовження війни
Позитивним є той факт, що Україна не стикнеться з дефіцитом пального. Для цього немає ніяких підстав, вважають усі опитані LB.ua фахівці ринку. Держава справді залежна від імпорту пального. Однак повторення ситуації весни 2022 року практично неможливе. Ринок зумів підлаштуватися під воєнні ризики і працювати з коліс.
Головна проблема галузі не дефіцит, а постійні цінові каруселі, які здебільшого дуже важко передбачити. Оскільки провокують їх не так світові фінансові катаклізми, як необдумані кроки політиків.
Угорські вибрики і польська співпраця
Держава прагне сформувати стратегічний запас нафтопродуктів. В умовах світової нестабільності така ідея цілком логічна. Однак через війну виконати завдання дуже важко – нафтобази стають ціллю для росіян. Тому Україна домовилася про зберігання нафтопродуктів на території Угорщини.
«Нафтогаз» мав побудувати потужності біля кордону разом з угорською компанією MOL. Саме це підприємство після початку повномасштабного вторгнення не припинило співпрацю з Росією. Однак угоду на зберігання українських нафтопродуктів в Угорщині фактично зірвав прем’єр-міністр країни Петер Мадяр. Це – очевидний політичний вплив, адже якими повноваженнями керувався чільник угорського уряду – невідомо.
Фото: facebook/Олександр Сіренко
Олександр Сіренко
«Для мене зрозумілий намір української сторони. Нам краще мати біля кордону якісь сховища, щоб безпечно працювати. А для MOL – це нагода заробити, вони ж не безкоштовно це робитимуть. Це для двох країн вигідна справа», – вважає аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко.
Українське законодавство дозволяє зберігати нафропродукти на території сусідніх країна (до половини від загального обсягу). Очевидно, що у випадку з Угорщиною – це доволі ненадійно, бо нападки Петера Мадяра на Україну дедалі більше нагадують поведінку його попередника Віктора Орбана.
«Отже, що робити? Будувати своє, інвестувати в інфраструктуру України. Але будувати треба підземні сховища, з таким сусідом вони нам завжди будуть потрібні. І кроки у цьому напрямку вже є. Нещодавно ухвалено урядову постанову про пільгове кредитування. До 1 млрд грн в “одні руки”, уряд бере на себе 5,5% річних, є чіткі обмеження щодо стислих термінів введення в експлуатацію», – пише директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Паралельно «Нафтогаз» розширює співпрацю з польською компанією ORLEN. Це різко контрастує з поведінкою угорської влади, поляки називають співпрацю взаємовигідною і готові її посилювати.
ORLEN постачатиме до України нафтопродуктів на пів мільярда доларів. Учасники ринку називають умови від поляків доволі вигідними. Однак чи йдеться у перспективі про зберігання запасу пального на польській території – наразі невідомо.