Директор Асоціації вугільних громад України Андрій Табінський
У 2021 році Україна приєдналася до міжнародного альянсу Powering Past Coal Alliance, заявивши про намір відмовитися від вугілля у виробництві електроенергії до 2035 року. Містам і селам, які десятиліттями жили завдяки шахтам і тепловим електростанціям, потрібно створювати умови для відкриття нових виробництв і перенавчання працівників, щоб люди мали роботу, а місцеві бюджети — податки. З цим допомагатимуть держава, місцеві органи влади й міжнародні партнери. Такий підхід називають справедливою трансформацією.
За словами директорки програми Power4JustTransition GIZ в Україні Маріни Мойс, перед вугільними громадами України стоїть подвійний виклик. Вони мають долати наслідки війни й водночас готуватися до глибоких економічних змін. Завдання GIZ допомогти громадам зміцнити свою стійкість уже сьогодні та закласти основу для довгострокового розвитку. За підтримки уряду Німеччини, зокрема Федерального міністерства економіки та енергетики, GIZ допомагає громадам у стратегічному плануванні, посиленні спроможності місцевих команд і впровадженні практичних рішень.
Директорка програми Power4JustTransition GIZ в Україні Маріни Мойс
Цю роботу в Україні підтримує уряд Німеччини через організацію міжнародного співробітництва GIZ: допомагає громадам розробляти плани розвитку, навчати місцеві команди й реалізовувати проєкти. Повномасштабна війна загострила потребу в підтримці. Частина шахт опинилася в окупації, електростанції зруйновані чи пошкоджені. До економічних проблем додалися перебої з водою, теплом та електропостачанням.
Про внесок Німеччини для підтримки вугільних регіонів через програму справедливої трансформації та стійкості JTR-U Європейський інвестиційний банк повідомив у липні 2025 року. За словами виконавчого директора Асоціації вугільних громад України Андрія Табінського, йдеться про безповоротну допомогу, а перші конкурси для громад очікуються на початку 2027 року.
Підготувати громади до залучення фінансування мають тренінги «Механізми фінансування та підготовки інвестиційних проєктів», які проходять у Львові 3–6 листопада. Вони об’єднують представників 22 вугільних громад із семи областей України.
Навчання проводять експерти міжнародної консалтингової мережі PwC за фінансової підтримки GIZ у межах проєкту Power4Just Transition, у співпраці з Асоціацією вугільних громад України. Проєкт реалізують за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини.
Що фінансуватимуть і який внесок потрібен від громади
Громади зможуть отримати кошти на водопостачання, власну генерацію, утеплення та модернізацію лікарень й інших громадських будівель, пояснює Табінський. Заявки можуть подавати місцева влада та комунальні заклади. А для відкриття нових виробництв доведеться домовлятися з бізнесом і шукати фінансування окремо.
Водночас кошти програми можуть допомогти громадам створити умови для залучення нових підприємств. Наприклад, одна з громад планує реалізувати проєкт з підведення водопостачання до території індустріального парку, щоб створити сприятливіші умови для майбутніх інвесторів. Ключова умова – створена інфраструктура має залишатися в комунальній власності, на балансі комунальних підприємств чи установ, та сприяти економічному розвитку і трансформації громади, пояснює Андрій Табінський.
Гроші розподілятимуть через конкурс, який оголосить Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України після підписання угоди з ЄІБ. Громади подадуть свої проєкти, а міністерство відбере їх і рекомендуватиме банку для фінансування. Планується, що допомога покриватиме 77% вартості проєкту, а громада має внести 23%
За попередніми умовами, фінансування розраховане на проєкти вартістю від 500 тисяч євро, але підтримку зможуть отримати й дешевші. Важливо, щоб вони комплексно розв’язували проблему: наприклад, передбачали модернізацію лікарняного відділення, а не ремонт окремого кабінету.
До оголошення конкурсу громади можуть обрати об’єкти для модернізації, визначити необхідні роботи та розрахувати їхню вартість, розробити проектно-кошторисні документації та провести відповідні експертизи проектів. Навчання у Львові має допомогти з цією підготовкою. Коли відкриється приймання заявок, громади зможуть перевірити відповідність своїх проєктів умовам відбору й оформити документи для участі.
Які проблеми громади хочуть розв’язати
За словами Табінського, серед гострих потреб, із якими громади приїжджають на навчання, — надійне водопостачання, власні джерела електроенергії та її накопичення для роботи комунальних закладів.
У громадах, які отримували тепло від великих електростанцій, після їх руйнування постало питання, чим опалювати житлові будинки. Доводиться встановлювати нове обладнання й водночас зменшувати втрати тепла: утеплювати будівлі, замінювати вікна, модернізувати системи опалення. Це допоможе знизити витрати й після відновлення теплопостачання.
Власна генерація також дає змогу заощаджувати. Табінський наводить приклад Литовезької громади на Волині, де за донорської підтримки встановили сонячні електростанції на комунальних об’єктах. Завдяки цьому зекономлені на електроенергії кошти громада спрямовує на інші потреби.
Від ідеї до заявки
Проблема невеликих громад, пояснює Табінський, часто полягає в нестачі фахівців, які можуть описати проєкт, обґрунтувати витрати й підготувати заявку на конкурс. Для цього потрібні знання економіки, проєктного менеджменту, англійської мови та вимог міжнародних партнерів.
Маріна Мойс зазначає, що програма JTR-U Європейського інвестиційного банку відкриває нові можливості для модернізації комунальної інфраструктури. Для отримання допомоги громадам потрібні якісно підготовлені інвестиційні проєкти: з обґрунтованою потребою в інвестиціях, реалістичним бюджетом і планом довгострокової експлуатації та обслуговування об’єкта. Саме над цим громади працюють на тренінгах у Львові, які GIZ підтримує у співпраці з Асоціацією вугільних громад України.
Важливо розрахувати й подальші витрати: хто обслуговуватиме модернізований об’єкт і за які кошти. Допомога на реалізацію проєкту сама собою не розв’язує питання його утримання.
Асоціація вугільних громад допомагає налагоджувати контакти з донорами та представляє інтереси громад перед державними органами. Самі заявки готуватимуть місцеві команди.
На тренінгах у Львові учасники працюють двома групами: вивчають бюджетування, співфінансування та фінансові ризики. Розглядають гранти, кредити, інструменти міжнародних фінансових установ, державно-приватне партнерство й енергосервісні контракти. Завдання — обрати джерело коштів під конкретний проєкт і можливості громади.
Окреме завдання — розробити технічну документацію та пройти експертизу. У цій роботі Асоціація вугільних громад розраховує на допомогу міжнародних партнерів.
При цьому Табінський радить не обмежуватися JTR-U. Якщо громаді потрібно модернізувати водопостачання, утеплити школу чи встановити сонячну електростанцію, варто шукати й інші програми, які фінансують такі проєкти.
Нова робота й плани розвитку громад
Економія на комунальних витратах допомагає бюджету, але не замінює заробітку родині, яка втратила роботу на шахті. Громаді потрібні роботодавці з конкретними вакансіями.
За спостереженнями Табінського, частина шахтарів не готова кардинально змінювати професію або їздити на роботу до іншого міста. Самої пропозиції перенавчання недостатньо — важливо, яка робота буде доступною після нього.
Нові робочі місця можуть створити релоковані зі сходу України підприємства. У вугільних громадах є люди з досвідом роботи з обладнанням, металом та електрикою. Ці навички можуть бути потрібні машинобудівним та іншим виробничим компаніям.
Які напрями розвивати, мають визначати разом із мешканцями. До розроблення планів справедливої трансформації, за словами Табінського, залучають шахтарів, профспілки, підприємців і працівників місцевих установ. Під час консультацій обговорюють потреби громади та пропозиції, на реалізацію яких надалі шукатимуть кошти. Асоціація, зокрема, готується допомагати з такими планами Слобожанській громаді на Харківщині та Бурштину на Івано-Франківщині, де розташовані великі теплові електростанції.
Маріна Мойс наголошує: для GIZ принципово важливо, щоб громади самі визначали своє майбутнє, залучаючи мешканців, місцевий бізнес і громадські організації. Успіх справедливої трансформації вона пропонує оцінювати за реальними змінами в житті людей: надійністю послуг, появою нових економічних можливостей і перспективою надалі жити та працювати у своїх громадах.