У державі дефіцит електроенергії
Зі середини тижня в більшості областей України запровадили аварійні відключення світла. Це означає, що звичайні графіки не працюють і передбачити точну тривалість знеструмлень неможливо.
Головна причина відключень — російські ракетні та дронові обстріли. 10 жовтня була одна з найпотужніших атак по українській енергетиці за останні два роки. На наслідки удару наклалися й інші фактори, зокрема, перші заморозки та зростання споживання.
Фото: EPA/UPG
Відключення електроенергії в Києві, 10 жовтня 2025 р.
Крім того, щонайменше два блоки АЕС перебувають на плановому ремонті і не генерують світла. Натомість кілька тепло- і гідроелектростанцій знову стали цілями для російських ударів. На повну потужність поки що не працює й імпорт електроенергії з ЄС.
«У сусідів можливість надати аварійну допомогу теж обмежена — холодно, ще немає опалення, тому споживання різко зросло. Фактично вище, ніж у середньому минулої зими. Комерційний імпорт поки не пішов, схоже, всі думали пропетляти — не вийшло. Зима буде складною, і вже треба згадувати про економію електроенергії», — пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Промисловість останніми днями не надто охоче імпортувала електроенергію з-за кордону. Хоча технічна можливість для цього є, Україна може купувати з європейського ринку понад 2 ГВт. Але від четверга, 16 жовтня, вибір невеликий: Укренерго запровадило обмеження потужності для промисловості. Це означає, що бізнесу або доведеться зіткнутися зі знеструмленнями, або таки імпортувати електроенергію.
Фото: EPA/UPG
Автомобільний рух по неосвітленій вулиці під час відключення електроенергії після російських ударів по Києву, 10 жовтня 2025 р.
«Імпорт не використовувався навіть на половину. Промислові споживачі сподівалися, що пронесе. Вони не хотіли укладати контракти за високими цінами, і їх можна зрозуміти, бо це головна складова собівартості виробництва. До речі, ціни почали зростати вже і в нас, базова вартість електроенергії пішла вище за 7 грн», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
На початку повномасштабного вторгнення росіяни намагалися спричинити блекаут — тобто погасити всю енергосистему України. Тоді Москва за одну атаку цілила в кількадесят об’єктів енергетики: генерацію та системи розподілу. Цієї осені тактика росіян ще агресивніша, каже голова правління Укренерго Віталій Зайченко. Дії росіян можна порівняти з методом випаленої землі. Кремль дав команду нищити енергетичну інфраструктуру кожної області. Тобто російська армія атакує конкретні об’єкти в межах одного регіону.
«Атаки почалися з вересня з розподільчих підстанцій залізниці і дійшли до підстанцій Укренерго. У першу чергу у прифронтових областях, і ці атаки були настільки складними, що навіть зараз у деяких областях є постійні графіки відключення», — зазначає Віталій Зайченко.
Росія щодня атакує об’єкти Укренерго, додає голова правління компанії. Водночас Зайченко переконує: завдяки підтримці західних партнерів вдалося накопичити значну кількість резервного обладання. Крім того, бригади компанії навчилися ремонтувати пошкоджені об’єкти безпрецедентно швидко.
Російські дрони та ракети летять кількома хвилями, що значно ускладнює роботу протиповітряної оборони. Україна намагається посилити ППО, тривають переговори з партнерами про фінансування й постачання зброї. У планах також створити нові гелікоптерні групи, що полюватимуть на ворожі ударні дрони.
Фото: Генштаб
«Росіяни руйнуватимуть нашу енергетику, ми маємо це усвідомити. Їхні спроможності зросли, бо торік у жовтні-листопаді вони випускали стільки “шахедів” за місяць, скільки тепер за день. Нам треба нарощувати спроможності ППО, і проти шахедів це не комплекси Patriot чи NASAMS. Гелікоптерні групи — це одне з рішень, вони себе добре зарекомендували», — вважає керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Росіяни намагаються діяти в кілька етапів. По-перше — повністю знищити енергетику прифронтових і прикордонних областей. По-друге — створити дефіцит електроенергії на Лівобережжі України. Там руйнування вже і так є найбільшими, а споживання історично завжди було високим. Водночас найпотужніші об’єкти генерації розташовані далі на захід. І по-третє — після розбалансування системи росіяни прагнуть узятися за поступове знищення енергетики Правобереження. Зокрема, вони намагатимуться уразити високовольтні підстанції довкола АЕС.
Кремль прагне спровокувати так званий каскадний колапс енергосистеми, тобто хоче погасити всю Україну. Енергетики знають про плани ворога і протидіють їм.
«Донецький регіон зараз найскладніший, масштаби руйнувань там колосальні. Наша найважливіша цінність — це люди, і там зараз дуже важко працювати. Дуже мало годин у добі, коли немає тривог. Якщо взяти період 10-13 жовтня, то ми відновили світло біля 2 млн наших клієнтів у Києві, Дніпропетровській області на та Одещині. Ситуація складна, але енергетики знають, що робити», — розповідає генеральна директорка компанії ДТЕК Мережі Аліна Бондаренко.
Фото: expro.com.ua
Аліна Бондаренко
За умов постійних російських атак споживачі в усіх регіонах України мають бути готовими до тривалих знеструмлень. Не варто забувати і фактор аварійності обладнання. Масштабні збої також можливі, як це, скажімо, трапилося у Києві 14 жовтня. Тоді без світла та води на кілька годин залишилися тисячі мешканців щонайменше трьох районів столиці. Техніка не витримує навантажень, і це також потрібно враховувати.
Режим тотальної економії
Росіяни шість разів з початку місяця атакували український газовидобуток. В хочі чергової атаки четверо працівників поранені, є руйнування у кількох областях. Ця атака була дуже потужною: Кремль спрямував на родовища десятки ракет та сотні дронів за раз. Били росіяни і по приватних видобувальних компаніях.
Держава закликає споживачів ощадити не лише електроенергію, а й газ.
«Це дуже складний рік, у лютому вперше країна прокинулася з атакою на газову інфраструктуру, тоді мене розбудили зі словами, що ми втратили половину добового видобутку. Це — страшна цифра», — каже заступниця голови наглядової ради «Нафтогазу» Наталія Бойко.
Фото: facebook/Nataliya Boykо
Наталія Бойко
Десь приблизно таких ж втрат зазнав видобуток газу і після найпотужнішого осіннього обстрілу, що стався 3 жовтня. Офіційно точні дані про зменшення видобутку влада не називала, у медіа фігурувала цифра до 60 %.
«Я не буду, на жаль, їх спростовувати», — зазначає Наталія Бойко.
Паралельно з посиленням атак на родовища, збільшується споживання газу — з початку тижня на понад 20 %, порахували у «Нафтогазі». А ще країна використовує більше палива, ніж цими ж днями торік. Наталія Бойко додає: компанія накопичила запас обладнання для ремонтів. Але якщо росіяни знищили, наприклад, великий компресор, то його виготовлення не тільки дороге, а й тривале. Таке обладнання виробляють за конкретними параметрами і тривати цей процес може кілька місяців.
Україна збільшує імпорт газу приблизно на третину, повідомили у Міністерстві енергетики. Це дозволить більш впевнено пройти опалювальний сезон в умовах постійних російських атак на видобуток. До 1 жовтня «Нафтогаз» акумулював приблизно 2.5 млрд доларів на імпорт газу, більше половини — це кредити та гранти. Скільки коштів потрібно на додатковий імпорт — поки не кажуть.
Чи є ймовірність відключення газу у цьому опалювальному сезоні? У Міністерстві енергетики поки не роблять точних прогнозів.
Фото: mev.gov.ua
Світлана Гринчук під час засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради
«Так, такі випадки стаються. Ми робимо все можливе, щоб ці відключення були максимально короткими. Особливо розуміючи, що з настанням холодів критично, щоб у населення був доступ до газу та електроенергії», — каже міністерка енергетики Світлана Гринчук.
З імпортом газу можуть виникнути несподівані проблеми. Словаччина ймовірно готується значно підвищити тарифи на транзит пального. Офіційно оператор мереж цю інформацію ще не оприлюднив. Крім того, перед ухваленням такого рішення Братислава ще має проконсультуватися з іншими європейськими партнерами. Тому навіть якщо подорожчання транзиту і станеться, то це не надто швидкий процес.
«Словаччина і так не є найдешевшим маршрутом імпорту природного газу. Найдешевший напрямок — це Польща. Словаччина дуже хоче відновлення транзиту російського газу через Україну. Вони у постійному пошуку, як цього досягнути. Здебільшого все зводиться до спроб словесного тиску на нас», — каже фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп .
Фото: gmk.center
Андріан Прокіп
Коли почнеться опалювальний сезон
Коли вмикати батареї, має вирішувати місцеве самоврядування, жодних змін не відбулося. Міністерство енергетики спростувало публікації у медіа про те, що опалювальний сезон в Україні розпочнеться лише з 1 листопада. Підставою для таких висновків стала одна із постанов Кабінету міністрів. У документі продовжили дію фіксованого тарифу на газ для населення з листопада до кінця березні.
Водночас джерела LB.ua у теплокомуненерго трьох найбільших міст України підтвердили: й справді, саме 1 листопада і є орієнтиром для початку опалювального сезону. Мета проста: десь ще долають наслідки російських атак, десь намагаються економити газ.
«Виникає запитання: а до 1 листопада діятимуть пільгові тарифи? Хто за це платитиме? Я думаю, що того й поки не розпочинають опалювальний сезон. Бо всі у роздумах, як не попасти на гроші. І друге — ми ж бачимо, що є дефіцит природного газу, росіяни постійно обстрілюють газовидобуток. Ми імпортуємо, але треба більше», — пояснює Володимир Омельченко.
Фото: oilreview.kiev.ua
Володимир Омельченко
Держава вже закачала до підземних сховищ понад 13 млрд кубів газу. У звичайний опалювальний сезон цього було б достатньо. З вугіллям та мазутом проблем нема — головне, щоби паливо було де спалювати.
Посилення захисту енергетики обговорюють на найвищому рівні. Ця тема вже була ключовою на кількох нарадах у Офісі Президента. Іноземні партнери також виділяють додаткові кошти, а уряд обіцяє покращити координацію.
Протягом 2023-2024 рр. на проєкти фізичного захисту енергетики держава виділила майже 30 млрд грн. Водночас використано було лише майже 19 млрд, йдеться у звіті Рахункової палати. Середній рівень готовності антидронових споруд вдалося забезпечити лише на три чверті від запланованого, йдеться у звіті відомства. А фортифікації від ракетних атаки ще менше — лише на чверть.
«Йдуть дебати, хто винен, що київські ТЕЦ зазнали удару. Що робила міська громада, що робили військові, чому не захистили. Це дилетантський спір, який нічого не вирішує. Прерогатива захисту критичної інфраструктури — у держави. Я сподіваюся, що ми вчимо уроки, бо війна завтра не закінчиться», — каже експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар.
Фото: Олександр Попенко
Михайло Гончар
Водночас у Центрі досліджень енергетики повідомили: області й справді дуже по-різному підготувалися до зими. Скажімо, ситуація на Херсонщині чи Миколаївщині краща, ніж у північних областях. Хоча і там, і там російські обстріли практично не припиняються.