Забезпечити справедливість неможливо
Графіки знеструмлення дуже відрізняються у кожному регіоні. Їх складають обленерго, враховуючи загальну ситуацію у мережі. А головне — рекомендації «Укренерго». Фахівці компанії розраховують обсяги обмежень. У кожній області діють шість черг відключень.
Графіки знеструмлення мають бути опубліковані на офіційних сайтах обленерго. За їхнім дотриманням стежить Держенергонагляд. Там нагадують: відключення світла для кожної із черг може тривати не більше шести годин. Після чого споживачі повинні гарантовано отримувати енергопостачання щонайменше дві години.
Фото: EPA/UPG
Відключення електроенергії в Києві, Україна, 11 листопада 2025 р.
Лише у жовтні Держенергонагляд отримав майже 900 скарг від споживачів. Здебільшого вони стосувалися саме справедливості графіків знеструмлення.
«Найактивніше зверталися мешканці Харківської, Київської та Дніпропетровської областей», — додали у відомстві.
Часто навіть сусідні області мають кардинально різну ситуацію із енергопостачанням.
Скажімо, Тернопільщину весь минулий тиждень графіки майже не зачепили. Хоча область навіть до війни завше була енергодефіцитною. Це один із небагатьох регіонів, де практично немає об’єктів генерації.
А от сусідня Буковина весь минулий тиждень жила за суворими графіками знеструмлення. Область має власну генерацію, хоча й не найпотужнішу на заході країни.
Українська енергетична мережа не проєктувалася з урахуванням воєнних дій, наголосили в уряді. Тому можливості транзиту електроенергії від об’єкта генерації до споживача за сотні кілометрів значно обмежена.
«Щоб частково розвантажити магістральні мережі, доводиться запроваджувати обмеження у регіонах на шляху від об’єктів генерації та міждержавних інтерконекторів (через які здійснюється імпорт) до розподільних мереж енергодефіцитних регіонів», — пояснили у Міністерстві енергетики.
Але бувають і винятки: коли через певні регіони з технічних причин транзит електроенергії неможливий. За таких умов ці області можуть бути профіцитними, відповідно графіки знеструмлення там не застосовуються.
Фото: EPA/UPG
Електричні опори після російського обстрілу Харкова, 8 листопада 2025 року.
Найскладнішою залишається ситуація на Лівобережжі України. Суворі графіки знеструмлень діють і у Києві. Країна досі оговтується від потужної атаки 8 листопада. Тоді росіяни зруйнували низку об’єктів генерації, енергетика могла втратити до 1 ГВт потужності. Що приблизно дорівнює роботі одного атомного блока.
Також Росія спеціально б’є по систему передачі, внаслідок чого неможливо передавати електроенергію із заходу на схід, де виник найбільший дефіцит.
«В цій ситуації АЕС на заході України розвантажено на 600 МВт. Водночас доступний обмежений “Укренерго” міждержавний перетин для здійснення імпорту електроенергії», — каже колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Втім поки не відремонтують системи передачі — навіть збільшення закупівель електроенергії не допоможе Лівобережжю України. Графіки знеструмлень там діятимуть й надалі.
«Наші ремонтні бригади працюють без вихідних, переїжджаючи з об’єкта на об’єкт», — переконує голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко.
Фото: Укренерго
Віталій Зайченко
Імпорт поки не рятує
Україна таки зуміла домовитися про збільшення ліміту імпорту електроенергії з Євросоюзу ще на 200 МВт. Такої потужності вистачило б щоб забезпечити приблизно половину невеликої області. Тобто вже з грудня держава зможе купувати з ЄС до 2300 МВт електроенергії.
Але за імпорт вже доводиться платити більше. Ціни на електроенергію на західному кордоні зросли ще на 5%. Найбільше збільшилася вартість зі словацького напрямку (+14%). Ще дужче подорожчала електроенергія і на українському ринку на добу наперед. За тиждень гуртова вартість у робочі години зросла одразу на чверть.
Нову хвилю російської дезінформаційної кампанії про енергетику України фіксують фахівці Центру Разумкова. Кремль поширює фейки про зумисну нерівномірність графіків відключення в областях. Мовляв, українська влада спеціально знеструмлює одні області, щоби інші постійно залишалися зі світлом.
«Імпорт використовується на 25-30% через неможливість передати більше внаслідок ремонту підстанцій. Виникла ситуація профіциту на заході країни та великого дефіциту у центрі та сході. За таких умов “Укренерго” немає жодної можливості забезпечити рівність графіків за усіма регіонами», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Після російських атак залежність України від роботи атомних станцій стала ще дужчою. Усі дев’ять блоків АЕС працюють у штатному режимі і генерують приблизно 60% усієї електроенергії країни. Росіяни розуміють цю ситуацію, бити по АЕС не ризикують, але намагаються зупинити їх.
Кремль знову намагається знищити ключові підстанції, що відповідають за виведення електроенергії з АЕС. 8 листопада росіяни атакували об’єкти, що живлять Рівненську та Хмельницьку АЕС. Подібна ситуація трапилася наприкінці жовтня, тоді інформацію офіційно підтвердили у МАГАТЕ. Міжнародні фахівці зауважили, що пошкодження дістали підстанції, що є важливими для трьох українських АЕС.
Фото: mykyivregion.com.ua
Генерація електроенергії на ГЕС з початку листопада критично знизилася. Причина та ж сама — російські ракетні та дронові атаки. Гідроелектростанції — це дуже важливий елемент функціонування енергосистеми України. Вони виробляють електроенергію і допомагають балансувати систему в пікові години споживання.
Значно знизилася генерація електроенергії на теплових станціях. Скажімо, у «Центренерго» заявили про втрату усіх потужностей. До повномасштабного вторгнення державна компанія володіла трьома тепловими станціями. Вуглегірська у 2022 році опинилася в окупації, а торік росіяни зруйнували Зміївську та Трипільську ТЕС. Проте певну частину потужностей вдалося відновити, але через повторний удар станції знову повністю зупинилися.
«Руйнування досить значні, тому важко розраховувати на швидке відновлення, навіть в умовах цілодобової роботи енергетиків», — додає Ольга Буславець.
Фото: reform.energy
ексміністерка енергетики Ольга Буславець
На низькому рівні працюють сонячні електростанції. Їхня генерація на мінімальному у році рівні.
Сидимо без світла через корупцію?
Безсумнівно, головна причина дефіциту електроенергії та запровадження графіків знеструмлення — це російські атаки. Однак захищеність об’єктів енергетики на четвертому році повномасштабної війни досі викликає запитання, надто у випадку «Енергоатому». Державна компанія загрузла у корупційному скандалі, що міг завдати державі колосальних збитків на приблизно 100 млн доларів.
За версією НАБУ та САП, учасники злочинного угрупування брали відкати у 10-15% на тендерах «Енергоатому». Серед них йшлося і про будівництво захисних споруд на об’єктах, що перебувають у підпорядкування компанії. Тендери на спорудження фізичного захисту «Енергоатом» оголосив лише торік на початку осені. Загалом на найбільших закупівлях компанія планувала витратити майже 7 млрд гривень.
Фото: Олександр Попенко
Олександр Харченко
«Енергоатом відповідає за атомні станції і за відкриті розподільчі пристрої, які видають електрику з АЕС. Коли люди загрузли у корупції, вони не займаються ефективними рішеннями: які резерви обладнання створювати, що захищати. Вони починають ухвалювати рішення, де можна заробити, а де ні. Але наскільки мені відомо, ці об’єкти під атаками поки не були», — розповідає директор Центру вивчення енергетики Олександр Харченко.
Що вже вдалося захистити і на якому етапі триває будівництво — у «Енергоатомі» не розголошують. Мовляв, під час війни цю інформацію не можна оприлюднювати. Хоча, скажімо, компанія «Укренерго» та Державне агентство відновлення неодноразово повідомляли, скільки об’єктів вже вдалося захистити і як тривають роботи.
«Чи могла вплинути корупція на тривалість відключень, що ми маємо тепер? Ця теза правильна лише частково. Не можна говорити, що якби ці менше десяти підстанцій “Енергоатому” були захищеними, то тепер би все було добре. Можна лише сперечатися стосовно частки відповідальності», — вважає фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Фото: facebook/Anatolij Vdovichenko
Генадій Рябцев
Середня вартість захисту трансформатора компанії «Укренерго» становить 120-150 млн грн, повідомив колишній керівник компанії Володимир Кудрицький. Натомість суми, що могли витрачати в «Енергоатомі» для захисту подібних об’єктів, потенційно удвічі-утричі більші.
За даними Тимчасової слідчої комісії Верховної ради, із 74 об’єктів захисту на підстанціях «Укренерго» росіяни зуміли зруйнувати лише один. Тобто споруди продемонстрували свою ефективність перед ударними дронами.
І це навіть за умови, що росіяни змінили тактику атак по українській енергетиці. По-перше, вороги спрямовують по декілька дронів по одному об’єкту. По-друге, скажімо, вони обладнали їх посиленою бойовою частиною.
Корупційний скандал у енергетиці завдав колосального удару по репутації держави в очах партнерів. Фактично донори майже перестали працювати безпосередньо з українськими державними енергокомпаніями. (Винятком є лише «Нафтогаз», який отримує кошти на імпорт пального).
За даними аналітиків Центру досліджень енергетики, за останні два роки Україна вже втратила приблизно 80% іноземної підтримки енергетики. А що менше фінансування, то тривалішим може бути відновлення об’єктів після російських ударів.
«Фінансування йшло здебільшого через “Укренерго”. Компанія отримала понад 1 млрд доларів. Була донорська допомога, були кредити. Але після незаконного звільнення Володимира Кудрицького та розпуску Наглядової ради довіра до компанії впала. І “Укренерго” одразу після цього потрапила у дефолт. І вже не могла залучати такі гроші, навпаки повинна виплачувати надані кредити. Це теж створило великий дефіцит коштів для будівництва і захисту енергетичної інфраструктури», — пояснює Володимир Омельченко.
Фото: facebook/Володимир Омельченко
Володимир Омельченко
Уряд обіцяє провести аудит усіх енергетичних державних компаній. А ще президент Володимир Зеленський анонсував перезавантаження Нацкомісії, що регулює ринок компослуг (НКРЕКП). Один з її членів — Сергій Пушкар — фігурує на так званих плівках Міндіча. Крім того, незалежність НКРЕКП останніми роками викликає чимало запитань. Рішення регулятора зупиняються фактично у ручному режимі. Як це було, скажімо, із запровадженням нових тарифів на воду, які після критика президента так і не набули чинності.
Незалежність НКРЕКП — це одна з умов отримання Україною фінансової допомоги від ЄС. Уряд має визначити спеціальний статус регулятора, тобто посилити, зокрема, його незалежність від політичних впливів. Невиконання цієї умови разом із кількома іншими може коштувати Україні майже 4 млрд євро. Цю суму держава ризикує втратити, в умовах дефіциту бюджету — надзвичайно сильний удар.
«В енергетиці є чесні люди. Сам факт, що енергетика після трьох років обстрілів досі тримається — заслуга саме тих чесних і відданих енергетиків. Проте проблема полягає у тому, що аморальна та злочинна поведінка невеликої зграї шакалів кидає тінь на всю галузь. І найгірше, що це може породжувати недовіру», — вважає фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Надто ця недовіра може виникати у мешканців областей, що найбільше страждають від російських атак. Серед них Чернігівщина, де графіки відключення діють уже другий місяць. Росіяни чи не щоночі атакують енергетику цієї області.
Батьки заступниці голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяни Ніколаєнко мешкають у сільській місцевості на Чернігівщині. І ситуація з енергопостачанням там критична, відключення світла можуть тривати по три доби.
Фото: Макс Требухов
Тетяна Ніколаєнко
«Якщо нема світла, нема звʼязку. Мобільний звʼязок тут завжди був хріновий, а після того, як росіяни розбили вишки навесні 2022, їх ніхто і не ремонтував. Тобто додзвонитись і дописатись, ти можеш лише якщо є wi-fi. А його нема, ну бо електрики нема. Тобто ти можеш померти без жодних шансів викликати швидку», — написала Тетяна Ніколаєнко у Facebook.
Полегшити ситуацію у таких областях мало б будівництво децентралізованої генерації. Скажімо, малі газові установки важче уразити і вони могли б забезпечити електроенергією цілі мікрорайони.
«Укренерго» проводило кілька спеціальних аукціонів для побудови малої маневрувальної генерації у різних регіонах. Загалом йдеться про понад 300 МВт потужності, що б дозволило покрити потреби однієї невеликої області.
«Міненерго вирішило перехопити ініціативу і організувати свої аукціони. Було створено спеціальну комісію з надзвичайно великими правами. Переможцями цих аукціонів стали компанії, що не сподобалися тодішньому керівництву міністерства. Не маючи інших можливостей, щоб відмовити цим компаніям, було просто відтерміновано рішення про оголошення переможців», — розповідає Геннадій Рябцев.
Один із таких об’єктів генерації мали побудувати саме на Чернігівщині, додає енергетичний фахівець. А протоколи про визнання переможців аукціону й досі не підписали.