Перерахування платіжок не для всіх
Ольга Клименко мешкає на лівому березі Києва. З вікон її квартири на горішньому поверсі видніється Дарницька
ТЕЦ. Але до кінця опалювального сезону тепла у помешканні не буде — стратегічний для столиці об’єкт зруйнований. Після серії російських атак теплоцентраль зупинилася.
Фото: EPA/UPG
Зруйнована внаслідок російських ударів Дарницька теплоелектростанція в Києві, 4 лютого 2026 року.
Останніми днями у будинку пані Ольги практично не вимикають світло. У такій ж ситуації понад тисяча будинків, які обігрівала Дарницька ТЕЦ. Енергетики намагалися знайти альтернативу, але у цьому
районі її просто немає.
Стабільного тепло було хіба що у перший тиждень січня, — пригадує киянка. З кожною російською атакою ситуація ставала дедалі гіршою.
«Платіжок за січень ще не надіслали. А у “Приват24” у мене відображається рахунок на нуль гривень. Я чула, що пообіцяли перерахунок за тепло. Але це якось занадто вже», — каже киянка.
Багатоповерхівка пані Ольги має будинковий лічильник, тому перерахунку платіжок за тепло не буде. Мешканці заплатять за фактичними показниками.
Наприкінці січня Кабінет міністрів ухвалив спеціальну постанову, яка мала б захистити споживачів і вже додала мороки постачальникам послуг.
Компанії зобов’язані перерахувати січневі платіжки за тепло, воду та вивезення сміття. Але лише у випадках, коли послуги або не надавали взагалі, або вони були неналежної якості.
В уряді не приховують, що найперше такі перерахунки зачеплять комунальні компанії Києва. Саме у столиці у січні внаслідок російських атак були проблеми із постачанням тепла та подачею води. Щодо
вивезення сміття принаймні публічно масовість такої проблеми не фіксували.
Лише вкінці січня уряд надав комунальним підприємствам чіткі вказівки, що і як робити. Постачальники послуг мали б окремо зафіксувати, скільки днів були перебої з поданням води чи тепла у кожному
з будинків.
Фото: з чату будинку./
hromadske
В одному з будинків на Харківському масиві в Києві після масованого обстрілу 9 січня 2026 р .
Постачальники мають перерахувати платіжки у автоматичному режимі. У Кабміні запевнили, що споживачам не потрібно нікуди звертатися. Також детальну інформацію про перебої з постачанням по кожному з
будинків підприємства зобов’язані опублікувати на своїх сайтах. Публічними мають стати дані про кількість діб відсутності послуг. А також — інформація про відхилення параметрів якості тепло- чи
водопостачання від тих, що прописані у договорах. Мова, скажімо, про тиск у трубах чи температуру води, що була нижчою від норми.
Контролювати виконання урядової постанови має Держпродспоживслужба. Запровадили також і окремий щомісячний моніторинг комунальних підприємств, який повинно проводити Міністерство розвитку громад
та територій. Щоправда урядовий документ не дає відповіді на важливе питання. Що буде, якщо підприємства не перерахують платіжки або зроблять це неправильно?
У Києві близько 90 % багатоповерхівок мають будинкові лічильники, розповідає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Фахівець додає: споживачам з цих помешкань платіжки не
перераховуватимуть.
«Там нарахування за гаряче та холодне водопостачання повинно йти виключно по лічильниках. Вивезення сміття, тут зрозуміло, все в ручному режимі», — вважає експерт.
Подібна ситуація із теплопостачанням, додає Олег Попенко. Тобто на перерахування платіжок потенційно можуть розраховувати лише мешканці кожного десятого будинку у Києві.
Фото: hvylya.net/
Олег Попенко
Перебої з постачанням тепла і води у січні фіксувалися не лише у столиці, а й, скажімо, Харкові та Одесі. Там ситуація із наявністю будинкових лічильників може відрізнятися.
Хороша ідея, але багато проблем
Компанії мусять виконувати постанову уряду, розрахунки вже ведуть. Однак це ще не означає, що платіжки, скажімо, за тепло навіть в умовах відключень знизяться у всіх споживачів. І на це є кілька
об’єктивних причин.
У будинках, де є лічильники, споживачі платитимуть за обігрів у січні за фактичними показниками. Якщо ж приладів немає, то нарахування формуватимуть на основі даних про періоди відсутності світла
та подачі тепла клієнтам, повідомила пресслужба «Київтеплоенерго».
У компанії зазначили: найперше на обсяг споживання столиці у січні вплинула погода, а не самі перебої у постачанні. За відсутності світла у будинку впродовж чотирьох годин — вода у батареях
стрімко остигає, температура теплоносія за цей період падає вдвічі.
«Після відновлення електропостачання будинок починає стрімко добирати тепло, щоб зігріти внутрішньобудинкову систему до початкових параметрів. Такі стрибки відбуваються щоразу при вимкненні
світла. Відповідно, суттєвої економії порівняно зі стабільним споживанням або немає, або вона мінімальна», — додали у «Київтеплоенерго».
Фото: kyivcity.gov.ua/
Та все ж для 10 % столичних багатоповерхівок платіжки за тепло у січні рахуватимуть за спеціальною формулою. Мова про будинки, де немає технічної можливості встановити лічильники. Таким споживачам
рахунки формуватимуть з урахуванням фактичної кількості годин постачання тепла та середньомісячної температури зовнішнього повітря.
Водночас у «Київтеплоенерго» зазначають: в умовах частих аварійних відключень світла для правильного і справедливого формування платіжок, також знадобиться інформація від управителів будинку та
постачальників електроенергії.
«У основній масі старого житлового фонду в принципі важко порахувати, хто і скільки тепла споживає. Ба більше — у таких будинках навіть не можна зробити розводку по квартирах і поставити там
лічильники. Є стоякова труба, по ній ганяють гарячу воду, вона йде зверху, тому на нижніх поверхах завжди найгірша ситуація», — пояснює економіст Олег Пендзин.
Під час перерахунку компанії-постачальниці також мають враховувати і температуру теплоносія, каже фахівчиня галузі ЖКГ Христина Ненно. Фахівчиня пояснює: якщо вода у трубах опалення у люті морози
холодніша ніж 60° С — це вже законний привід зменшити суму у платіжці.
«Для кожного будинку має бути свій розрахунок за спеціальними формулами. Насправді це дуже серйозний виклик. Тому що всі теплопостачальні компанії є збитковими. Що через борги, що через обстріли.
Ці підприємства завжди кажуть, що їм не вистачає грошей», — каже Христина Ненно.
Фото: скрин відео
Христина Ненно
З перерахунком платіжок за воду ситуація не менш складна. Менше заплатити можуть не лише будинки без лічильників, а й мешканці багатоповерхівок з поквартирним обліком.
Уряд зобов’язав підприємства враховувати не лише сам факт припинення водопостачання, а й якість виконання самої послуги.
Асоціація водоканалів України ініціативу уряду загалом підтримує. У організації кажуть, що це доволі ефективний спосіб захисту прав споживачів. Однак вказують на дві головних проблеми, що можуть
стати на заваді перерахунку.
По-перше, водоканалам не вистачає працівників. Частину робітників мобілізували: бронювати такі підприємства можуть 75 % від загальної кількості військовозобов’язаних. А знайти нові кадри складно
через неконкурентні зарплати, у середньому їхні працівники отримують 18 тис грн.
По-друге, водоканали потребують додаткових коштів на технічну модернізацію. Здебільшого підприємства (особливо у великих містах) є збитковими. Тарифи на водопостачання там не змінюються щонайменше
з 2021 року.
«У постанові передбачено: якщо тиск знизився на 10 %, то відповідно на стільки ж має зменшитися оплата за послугу. Такий механізм перерахунку він практично неможливий. Багаторічне недофінансування
водоканалів призвело до того, що такі системи фіксування відсутні. Неможливо автоматично виміряти тиск майже у кожному будинку, а тим паче тепер», — каже президент Асоціації водоканалів України
Дмитро Новицький.
Фото: ukrvodokanal.in.ua
Дмитро Новицький
Будинкові лічильники на тепло і воду є обов’язковими для всіх багатоповерхівок ще з 2017 року. Тоді Верховна Рада проголосувала за спеціальний законопроєкт. Згідно із ним комунальні підприємства
мали рік, щоби власним коштом встановити такі прилади. На змінах до українського законодавства, зокрема, наполягав і Європейських Союз. Це була одна з умови виконання Україною Угоди про асоціацію.
Норма про лічильники мала б припинити хаос із обліком ресурсів, скоротити витрати галузі та корупційні ризики, а також — це один із дієвих методів впровадження енергоефективності.
Якщо споживач вважає, що його платіжка має бути перерахованою, а компанія-постачальниця цього не зробила — своє право потрібно відстоювати у законний спосіб. Або залишати звернення на Урядовій
гарячій лінії, або ж скаржитися до Держпродспоживслужби.
«Я раджу усім контролювати свої платіжки і не лише у цьому випадку. Тому що це ваші кошти. Завищені суми — одразу звертайтеся. Бачите, що у вашому під’їзді рік ніхто не прибирає — офіційно
скаржтеся, фіксуйте актом. Просто не платити за послугу — це взагалі не варіант. Тому що постачальники можуть звертатися до суду і стягуватимуть заборгованість. Додатково на вас ще й покладуть судові
витрати, все це піде на Виконавчу службу. І ще й їй доведеться додатково сплатити 10 % від суми», — пояснює Христина Ненно.
Експертка також рекомендує мешканцям багатоповерхівок створювати ОСББ. Об’єднання співвласників — це найдієвіший механізм контролю витрати на обслуговування будинку.
Фото: Клоc Ярина/LB.ua
Планові вимкнення електроенергії в Солом’янському районі.
Чи буде підвищення тарифів
Вартість опалення та водопостачання у містах-мільйонниках не змінюється вже понад п’ять років. Що призвело до накопичення багатомільярдних боргів.
Тариф залишається збитковим, частина споживачів не платять, а витрати на постачання зростають. Найперше мова про ціну електроенергії та газу. Центральна влада не покриває різницю у тарифах з
державного бюджету. Дірки у кошторисах теплокомуненерго та водоканалів здебільшого латають самі ж громади.
Подібна ситуація і з електроенергією: ціна для населення є нижчою від ринкової. Фактично всі споживачі України платять пільговий тариф, незалежно від рівня доходів.
Різницю цін покривають з бюджетів державних енергетичних компаній — «Енергоатома» та «Укргідроенерго». Загалом мова про понад 100 млрд грн на рік.
Востаннє вартість світла для населення змінювалася влітку 2024 року — до 4.32 грн за кіловат.
Головною причиною тоді називали потребу у відновленні енергосистеми від російських атак. Однак чи пішли ці кошти за призначення — поки що зрозуміти дуже важко.
Фото: Макс Требухов
Для розуміння: ціна світла на ринку для бізнесу останніми днями у певні години перевалювала до понад 20 грн за кіловат.
«Не думаю, що найближчим часом ціна електроенергії для населення зміниться. Тому що не можуть собі політики дозволити збільшення цін у такий період. Те ж саме стосується газу. Що буде далі? Щоб
тримати ціни для населення, навантаження перекладають на промисловість. Вартість електроенергії для бізнесу в Україні вже значно перевищують ціни у ЄС», — пояснює директор енергетичних програм Центру
Разумкова.
Національний банк припускає, що ціна на електроенергію для побутових споживачів може зрости після завершення цього опалювального сезону. Там вважають, що головна причина потенційного збільшення
вартості — це «високі потреби у відновленні енергосистеми», йдеться у Інфляційному звіті НБУ за січень.
У рамках механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) чинний тариф на світло для побутових споживачів зафіксований до 30 квітня. Найімовірніше уряд вчергове продовжить дію цієї
норми.
«Підвищення тарифів для населення було б дуже дивним рішенням. Особливо в умовах дефіциту електроенергії. Зміна ціни зараз не на часі», — сказала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Фото: телеграм-канал Юлії
Свириденко
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під часселекторної нарада з питань енергетики.
Водночас очільниця уряду визнала: питання тарифів порушує Міжнародний валютний фонд. Україна очікує від нього нових кредитів, співпраця з МВФ також є маркером для виділення фіндопомоги й іншими
донорами, зокрема, від ЄС.
Однак міжнародні кредитори також не висувають Україні вимогу вже і зараз підвищувати тарифи. Скажімо, МВФ очікує від українського уряду розроблення «мапи лібералізації тарифів», яка має
запрацювати після скасування воєнного стану. План дій Кабмін має представити до кінця липня.