Фото: Зоряна Стельмах
Володимир Кудрицький, Петро Пантелеєв, Сергій Сухомлин ,Олексій Кулеба, Віталій Кім та Роман Клічук під час дискусії
Що робить держава
Попри складнощі, які усі відчули минулої зими, держава багато зробила для захисту критичної інфраструктури, запевняє голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури
України Сергій Сухомлин. Цей захист не був досконалим через інтенсивність обстрілів, їхню частоту та постійне
вдосконалення ударних дронів, додає він.
«Якщо у 23 році бойова частина «шахеда» була 40 кг — нині більш ніж 100. Інший заряд, інша швидкість, зʼявилися реактивні «шахеди». Кут атаки був 40–45 градусів, сьогодні 80 градусів. Це абсолютно інші рішення, абсолютно інші
вимоги, які постійно нарощують», — зауважив Сергій Сухомлин.
За його словами, є трансформатори, в яких зафіксовано 60 прямих влучань «шахедів», на другому місці — 43 прямих влучань. Велика підстанція в Києві була атакована 24 ракетами з прямим влучанням в
обʼєкт захисту, і трансформатор витримав та працює. Це, впевнений керівник Держагенства відновлення, говорить про те, що захист працює, але він потребує змін відповідно до того, як удосконалюється
ворог.
Говорячи про минулу зиму, підкреслює віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, важливо відзначити, що попри нищівні атаки, інфраструктура України, там, де не було критичних уражень,
вистояла, люди впорались. І на 99 % минулий опалювальний сезон для 70 241 багатоповерхового будинку в країні пройшов з теплом.
Фото: Зоряна Стельмах
Сергій Сухомлин, Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України та Олексій Кулеба,
віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України
Та у підготовці до наступної зими уряд змінює концепцію захисту, заявив Олексій Кулеба.
«Загалом ми переходимо від реактивних рішень, які, на жаль, упроваджували три роки повномасштабного вторгнення після кожної атаки, після зміни тактики тощо, до більш стійкого і зрозумілого рішення
— програми, яка сфокусована на тому, щоб не просто зберегти інфраструктуру, критичну інфраструктуру, ту, яка залишилася, а зробити її ще стійкішою та нарощувати», — пояснює Кулеба.
Для комплексної підготовки захисту критичної інфраструктури обласні військові адміністрації разом з населеними пунктами розробили Плани стійкості для регіонів. І окремо — для великих стратегічних
підприємств, на кшталт Укренерго, Нафтогазу.
За словами Олексія Кулеби, документ складається з чотирьох напрямків: захист об’єктів критичної інфраструктури (не тільки обʼєктів енергетики, а всіх критичних обʼєктів, включно з
житлово-комунальним господарством, у населеному пункті чи області); розвиток розподіленої генерації (здебільшого це когенераційні установки — для кожного міста встановлені свої KPI:
альтернативне джерело має забезпечити потужність, необхідну для живлення критичної інфраструктури); децентралізація теплогенерації та водопостачання і водовідведення (забезпечення
альтернативними джерелами живлення потужністю не менш ніж 500 кВт або 1 МВт).
Ці заходи спрямовані на те, щоб зменшити вразливість інфраструктури, підвищити її стійкість, підготувавши запасні варіанти, та нарощувати запас. Але працюють вони, зауважує Кулеба, якщо є
комплексний підхід з 7 елементів захисту на перетині військової і цивільної складових.
Фото: Зоряна
Стельмах
Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України
«Ми говоримо про ППО. Про те, що в Україні є унікальне у світі рішення — мала ППО. Після цього йдуть прилади
радіоелектронної боротьби. Далі говоримо про те, що об’єкти мають бути захищені певним рівнем фізичного й інженерного захисту. До цього об’єкта критичної інфраструктури має бути альтернативне
джерело, а до цього альтернативного джерела бажано ще й генератор.
Тільки в цьому випадку ми можемо говорити, що міцність нашої критичної інфраструктури дійсно є такою, що може витримати системні атаки різних видів ракет, дронів. Це велика робота на десятиліття
вперед», — стверджує віцепремʼєр-міністр розвитку громад і територій.
На його думку, точка незворотності, коли енергетика і системи теплопостачання були монополізовані, пройдена. І Україна рухається у бік децентралізації енергетичної системи й теплопостачання в
населених пунктах.
«Ситуація постійно змінюється. Ми живемо в постійних змінах, і все, що нам потрібно робити — навчитися не просто реагувати, а йти на крок попереду, а для цього треба будувати нову систему. І оце
можливість для країни», — підкреслює Олексій Кулеба.
Окрема увага приділяється й захисту водопостачання. І хоча це завдання балансоутримувачів, Держагенство з відновлення, заявив Сергій Сухомлин, разом з інженерами вивчило ситуацію на
прикладі Запоріжжя і дійшло висновку, що захистити водоканали і системи теплозабезпечення повністю неможливо.
Фото: Зоряна Стельмах
Сергій Сухомлин, Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
«Але що потрібно зробити в першу чергу? Захистити насосні групи. Це конкретні рішення, такий захист побудували сьогодні вже в декількох містах. Їх будують приблизно за три місяці, вони відносно
недорогі.
Ми захищаємо принцип, не захищаємо повністю об’єкт. Ми не можемо зробити це фізично. Захистити теплову електростанцію від ракети неможливо. Але ми можемо захистити критичні елементи цього об’єкта.
І навіть у разі прильоту п’яти-десяти «шахедів» об’єкт все одно буде працювати», — підкреслив керівник Держагентства.
На думку, очільника Укренерго в 2020-2024 роках Володимира Кудрицького, до системи з захисту з 7 елементів, яку
згадував Олексій Кулеба, слід додати восьмий — критичний запас обладнання і фахівців, котрі можуть швидко замінити пошкоджені елементи.
«Я не маю доступу до закритої інформації, але з того, що чую, розумію, що в питанні захисту є шанс, що наступної зими буде краще, ніж було цієї. Тому що захищають підстанції обленерго,
трансформатори на електростанціях. Це дуже важливо. Захищають елементи, які не належать до електроенергетичної системи: компресорні станції, які качають газ, насосні групи водоканалів ключових міст,
інші критичні об’єкти тощо.
Тобто з погляду захисту (зроблю прогноз, бо я неофіційно можу собі це дозволити) буде краще», — заявив Володимир Кудрицький.
Фото: Зоряна Стельмах
Володимир Кудрицький, очільник Укренерго 20-24 рр.
Чи можна заховати «критичку» під землю?
У цьому питанні часто апелюють до досвіду Південної Кореї, яка теж має небезпечного сусіда. Та думки тут різняться.
«Я був у Кореї, вивчав цей досвід, бачив ці трансформатори. Вони, коли будують станцію метро, одразу зводять під землею сховище, в якому розміщують великий трансформатор. Це державна програма, яка
працює і яку реалізують у мирний час.
На жаль, у нас сьогодні не вистачить на це ресурсів. Немає ні часу, ні людей, щоб зробити це дуже швидко. Ми пішли іншим шляхом. Спочатку будують перший рівень (сітки, габіони, мішки з піском. —
Ред.), після цього другий рівень (бетонні конструкції. — Ред.), частково об’єкти роблять і в третьому рівні (фактично будівництво нових обʼєктів, які можуть розміщувати під землею. — Ред.). І воно
працює. Це набагато краще, ніж нічого не робити», — зауважив Сергій Сухомлин.
Натомість колишній очільник Укренерго Володимир Кудрицький заявляє: ніякого «дива» про підземну енергосистему Південної Кореї не існує.
«Вбийте в Google «Південна Корея, електростанція», перейдіть на вкладку фотографії і зрозумієте, що нічого там під землю не закопано. В 17-му році KEPCO — корейський оператор енергосистеми —
запрошував делегацію Укренерго до себе. Там підстанції такі самі, як у нас — найбільший клас напруги 765 кВ (у нас 750), трансформатори стоять під відкритим небом, як у всіх. …І закопувати підстанції
чи електростанції площею там від 20 до 200 га під землю неможливо», — зазначив Кудрицький.
Фото: Зоряна Стельмах
Володимир Кудрицький, Петро Пантелеєв, Сергій Сухомлин,Олексій Кулеба, Віталій Кім, Роман Клічук
При цьому Сергій Сухомлін заявив, що в Україні є приклади третього рівня захисту, коли 330-ті, 750-ті трансформатори ховають під землю. Та з вересня ворог активно б’є по малих підстанціях
потужністю 110 і 150 кВ. І Держагентство отримало завдання захистити їх.
«У листопаді ми почали будувати на прифронтових територіях захист для 120 обʼєктів. Треба зрозуміти, що це будівництво під час повітряних тривог. Люди під час повітряних тривог на багатьох
підстанціях навіть не виходили з обʼєктів (вони мають планшети — бачать, куди летять дрони). Працювали переважно у дві зміни, в морози. До 20 травня ми закриваємо 90 % об’єктів (трансформаторів),
готових під закатку. Тому тут питання, скільки потрібно часу і ресурсу», — відзначив Сухомлин.
Розподілена генерація під загрозою
В Україні — єдина енергосистема, і два фактори забезпечують її стійкість — нарощення захисту і розгортання нової генерації. І якщо з захистом все більш-менш оптимістично, то з новою генерацією
виникають проблеми зазначає Володимир Кудрицький.
Фото: Зоряна Стельмах
Володимир Кудрицький, очільник Укренерго 20-24 рр.
«Ще півтора місяця тому в нас було по чотири черги відключень. Потім потепліло, весь фокус уваги, який у лютому/січні був на розгортанні розподіленої генерації, згас. І сталося кілька
подій.
Перша подія — оператори цих нових газових електростанцій 14 березня отримали повідомлення, що з 9 березня вони не споживають газ, який надавали за спеціальною ціною, і за той період — 9–14-те —
мають сплатити штраф, тому що уряд ухвалив рішення заднім числом», — зауважив Кудрицький.
«Другий факт. 30.03 уряд, коригуючи попереднє рішення, каже, що ми даємо пільговий газ прифронтовим територіям, там, де є газопоршневі газотурбінні установки, але тільки тим, які введені в роботу
з 1 грудня 2025 року. Ті газопоршневі установки, які працювали в листопаді 2025 року, в жовтні (пам’ятаєте, як у нас усе добре було?), вони не потрібні і шкідливі. У них буде ціна газу в півтора-два
рази вища.
І третій факт. З 1 квітня наш енергетичний регулятор у своїй нескінченній мудрості знижує ціну електроенергії, за якою я маю право на ринку продавати ресурс, який виробляє електростанція. Тобто є
покупець, який хоче заплатити 7 000 грн за МВт/год, є продавець, який може продати за 7 000 грн. Є регулятор пан Власенко (Юрій Власенко, очільник НКРЕКП. — Ред.), який каже: “5600 — ваш максимум.
Ідіть в ліс». Відповідно ринкова ціна на газ на тлі іранської кризи й адміністративне обмеження ціни на електроенергію, на продукт, який з цього газу виробляють», — додав Володимир
Кудрицький.
Фото: Зоряна Стельмах
Гості дискусії
Через це, за словами колишнього очільника Укренерго, інвестори, які будують нову генерацію, зайняли позицію очікування і зараз на стадії зупинки проєктів. Вони чекають на розуміння, що уряд
далі збирається робити з цінами на електрику й газ.
«Зараз початок квітня, на розгортання цієї нової генерації треба 8–10 місяців. Тому ми можемо планувати розгортання цієї нової генерації, очікувати її, але рішення про цю генерацію ухвалює не
прем’єр-міністр, не президент, не уряд і не народний депутат. Її ухвалює інвестор», — зазначив експерт.
Лише два адміністративні рішення, підкреслює Кудрицький, обвалили імпорт і зупинили вже побудовану газопоршневу генерацію.
«Я хочу загострити на цьому увагу. Є історії про стратегічні речі, про ППО, а є історії про два рішення, через які завтра не запрацює газова генерація і немає імпорту. Їх виправити досить легко.
Мені здається, що це прикладна історія.
…Я дуже сподіваюся, що ті адміністративні рішення, які дозволять розблокувати цей процес, дадуть нам якщо не на наступну, то хоча б через зиму можливість отримати ці 1,5 ГВт додаткової потужності,
без якої на нас чекає така сама ситуація, як була минулої зими», — резюмував Кудрицький.
Фото: Зоряна Стельмах
Володимир Кудрицький
Яка ситуація з підготовкою в регіонах?
Голова Миколаївської військової адміністрації Віталій Кім вважає, що прифронтові регіони набагато краще
підготувались до минулого опалювального сезону, ніж умовні тилові. Він наводить приклад Миколаївщини, яка у 2022 році щодня потерпала від ракетних обстрілів і в пріоритеті мала питання
безпеки, а з 2023 побудувала 1 ГВт альтернативної енергетики.
«Міста не готувалися, особливо західні, ні до чого. Їм не прилітає, навіщо ж. Ми, мовляв, будемо реалізовувати економічні проєкти, працювати з переселенцями, готувати нові лікарні і школи. До нас
релокувався бізнес, у нас плюс 30 % по податках.
Дійсно, вони мають працювати, платити податки, щоб за це купувати зброю. Але те, як розподіляють бюджети прифронтові і нефронтові міста, дуже різниться. У нас щодня треба щось ремонтувати. Крім
того, ми не можемо не мати запасу обладнання. Тому ми готуємося (до наступної зими. — Ред.) уже зараз», — каже Кім.
Фото: Зоряна Стельмах
Віталій Кім, Голова Миколаївської ОВА
За його словами, сьогодні уся критична інфраструктура регіону двічі покрита резервним живленням.
«Я не хотів відповідати на питання, хто що зробив і як хто підготовлений до опалювального сезону. Але доведеться. Миколаївщина віддає 4 з гаком ГВт електрики. Використовує 300 МВт. Так, атомна
станція виробляє 3 ГВт, але ми побудували плюс 1 ГВт альтернативки. 189 МВт вітру. Під час війни. Використовуємо 300, генеруємо 4 ГВт. І годуємо, думаю, ще три-чотири регіони.
У нас 40 МВт критички, ми покриті генераторами удвічі. У нас підключений острів на 95 %. Ми його вмикали тихенько, люди дивувалися, чому в нас є світло, чому в нас є тепло. У нас 91 підстанція
теплова в облтеплоенерго, і 18 держава зараз додала, у нас 100 % покрите диверсифіковане опалення в області. Тобто дворазовий профіцит за багатьма параметрами. Ми газ закопали у 23 році, коли цього
ще ніхто не планував.
Така сама різниця в тарифах в облтепловодоканалі, яку треба компенсувати. Попри це, ми будуємо інфраструктуру, ділимося з іншими областями, яким важко. І я не газую на уряд», — відзначив
Кім.
Мер Чернівців Роман Клічук заявив, що його місто дотримується плану підготовки ще з 23 року: в місті
встановили чотири когенераційні установки, планують встановити ще пʼять.
Фото: Зоряна Стельмах
Роман Клічук, мер Чернівців
«Щодо реконструкції котелень, цього року ми спробували обʼєднати дві мережі, щоб, якщо якийсь приліт чи щось станеться з однією мережею, друга могла покрити два мікрорайони, пошкоджений зокрема. У
планах — закільцювати всі три. Коштує це дуже дорого, але протягом року ми це зробимо», — каже Клічук.
За його словами, багато у чому швидкість підготовки впирається в гроші — їх шукають «де тільки можна»: у місцевому бюджеті, у донорів, є співпраця з урядом. Але й співпраця мерів з очільниками ОВА
теж має свій вплив.
«Із сьогоднішнім (очільником ОВА. — Ред.) я працюю в парі, з попереднім воював. Якби цього голову адміністрації нам дали рік тому, я переконаний, ми були б готові до зими набагато більше», —
заявив мер Чернівців.
Зазначимо, що низка обласних центрів не мають міських голів (зокрема Суми, Полтава, Запоріжжя, Херсон, Одеса, Чернігів), і введення військових адміністрацій, на думку віцепремʼєр-міністра з
відновлення Олексія Кулеби, у близьких до фронту містах — міра вимушена.
Фото: Зоряна Стельмах
Володимир Кудрицький, Петро Пантелеєв, Сергій Сухомлин,Олексій Кулеба, Віталій Кім, Роман Клічук
«У нас приблизно 10 прифронтових областей і 245 громад, які відносяться до зони активних або бойових дій. І це безпековий пояс нашої країни. В цьому безпековому поясі мешкає близько 10 млн людей.
Це великі міста — Харків (мер є. — Ред.), Запоріжжя, Суми, Чернігів. …І коли є велика кількість завдань, пов’язаних з безпекою, з військовою складовою, стосуються оборони, введення ВА необхідне для
того, щоб регіон керувався, рішення ухвалювались швидко і ефективно.
Це тимчасово, виключно на період військового стану. Це не говорить про те, що ми згортаємо децентралізацію, відмовляємось від місцевого самоврядування. Дуже в багатьох цих містах сьогодні
продовжують працювати міські ради і депутати працюють», — прокоментував Кулеба.
Для Харкова цей опалювальний сезон був найскладнішим за всі роки, відзначивзаступник міського голови Харкова з питань забезпечення життєдіяльності міста Іван Кузнєцов. Систему
теплопостачання в місті перезапускали понад 20 разів. Але тепло повертали за день-два замість тижня аварійних робіт (як було за мирних часів), додав він.
Фото: Зоряна Стельмах
Іван Кузнєцов, заступник міського голови Харкова з питань забезпечення життєдіяльності міста
За словами Кузнєцова, від застарілої радянської системи Харків почав відмовлятися ще з 21 року. Тоді ж, каже заступник Ігоря Терехова, місто встановило першу когеренераційну установку на 5
МВт, почало встановлювати блочно-модульні котельні. І тепер, зазначає Кузнєцов, Харків є містом, чи з не найбільшою кількістю різного енергетичного обладнання.
«Ми побачили, що і когенераційної установки, і газогенератори показали свою ефективність під час перепадів напруги або за її відсутності. І тому на сьогоднішній час на всіх великих джерелах
теплопостачання, водопостачання в нас два резервних джерела живлення. Це дизель-генератори і це або когенераційна установка, або газогенератор», — відзначив заступник харківського мера.
На його думку, наступний опалювальний сезон буде важчий за цей, тому Харків готується вже.
«Ми маємо замістити потужності ТЕЦ-5, яка повністю зруйнована, продовжити захист не тільки обладнання, а й персоналу шляхом будівництва захисних споруд. Також — будівництво турбін, когенерації і
найголовніше, дійсно, створення необхідного запасу матеріалів та обладнання.
І ще одне пріоритетне завдання, яке ми в цьому році будемо реалізовувати, — створення власної енергомережі, яка буде живити не тільки великі котельні, блочно-модульні котельні, а й індивідуальні
теплові пункти, і центральні теплові пункти», — розповів Іван Кузнєцов. При цьому він подякував «президенту України, уряду, профільним міністерствам, Міністерству розвитку громади та
територій, Міненерго, Агенції відновлення за ті кошти, які були виділені з резервного фонду на реалізацію цього Плану стійкості».
Фото: Зоряна Стельмах
Віталій Кім та Роман Клічук
На це очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім відзначив, що Харків отримав від уряду цієї зими в рази більше допомоги, ніж інші прифронтові міста, щоб втримати ситуацію в місті, бо вона була
дуже непростою. (Відзначимо, що це у 2024 році уряд Шмигаля передав Харкову 127 когенераційних та вісім газопоршневих установок. — Ред.).
Олексій Кулеба, засвідчивши свою повагу харківʼянам, місту і меру, при цьому нагадав, що Харків має величезні борги за електроенергію, тепло і інші платежі.
«На сьогодні, думаю, баланс, через те, що місто прифронтове, збережений. Але, скоріш за все, він буде змінюватись, тому що борги необхідно буде платити. До цього потрібно буде готуватись. Тому,
будь ласка, зверніть на це увагу, вивчіть структуру борга і будемо до цього підходити», — підкреслив Кулеба.
Але якщо великі міста мають достатній бюджет для того, щоб впоратися з викликами, і отримують своєчасну допомогу від уряду, як готуватися маленьким прифронтовим містам, які цього всього
позбавлені, порушив питання народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.
Фото: Зоряна Стельмах
Олександр Качура, народний депутат від Слуги народу
«Коли у Шостці була трагедія — приліт по інфраструктурного обʼєкту, місцеве самоврядування фактично лишилося сам на сам. Уряд, звісно, допоміг, але те, що він пообіцяв зимою, до цього дня ще не
надійшло.
Тому є такі міста, як Київ, з бюджетом в сотні мільярдів, але є й такі міста, як Глухів, Шостка, Конотоп, інші міста моєї рідної Сумщини, так, які фактично не мають такого бюджету. Там виїжджає
бізнес, люди, втрачається потенціал. Тому, щоб люди не смажили їжу на багатті, а діти не шукали найвищу гірку, де ловить зв’язок, щоб зробити скрін домашнього завдання, не треба боротися з місцевим
самоврядуванням, треба, навпаки, допомагати йому. Закликаю не кидати місцеве самоврядування сам на сам з бідою. Як це відбулося насправді», — заявив Качура.
Що з Києвом?
На підготовку до минулого опалювального сезону і відновлення пошкодженої критичної інфраструктури Київ витратив 3 млрд гривень, розповів заступник голови Київської міської державної
адміністрації Петро Пантелеєв. Тому він вважає неконструктивним порівняння міст і їхню готовність до зими. Адже повністю зі світлом після обстрілів не було жодне місто. А для Києва ворог
приготував «особливе» меню, відзначає він, після якого столиця вже не може забезпечувати енергетикою себе і декілька регіонів, як було ще у 2022 році і до того.
Фото: Зоряна Стельмах
Петро Пантелеєв, заступник Голови КМДА
«Ми усвідомлюємо, що треба фактично будувати нову резервну систему теплопостачання міста Києва. І бачимо це
пріоритетом. Критична інфраструктура Києва дуже зацентралізована. З погляду екології це класно, супер. Але з погляду безпеки це погано. Не хочу зараз розкривати чутливу інформацію, але ми бачимо
великі ТЕЦ. Захистити їх цілком неможливо — багато вразливих елементів. Ми працюємо над фізичним захистом. Ключові об’єкти будуть захищені, але якщо говорити про те, що треба переосмислити згідно з
аналізом цієї зими, в першу чергу потрібна побудова нових резервних потужностей для тих об’єктів, які захистити стовідсотково ми не можемо. Це амбітні проєкти, непрості. Але я переконаний, що спільно
з урядом (йдеться навіть не про гроші, а про мобілізацію технічних, організаційних ресурсів) реалізуємо їх. Адже, крім побудови нової, нам треба ще відновити паралельно те, що пошкоджено», — заявив
Петро Пантелеєв.
За його словами, вже є конкретне рішення про зону, близьку до Теремків, джерелом теплопостачання для яких є ТЕЦ-5, каже заступник голови КМДА.
«Узимку там були проблеми, тому що в ланцюжку теплопостачання ця територія остання, з відповідними наслідками. Для неї є конкретне рішення — прокласти трубопроводи, підключити до котельні
«Теремки», яку модернізують: ставлять додаткові котли, котлоагрегати. Ціна питання — мільярд. Ця робота триває. Проєкт реальний, його можна реалізувати.
З рештою території зони ТЕЦ-5, скажу відверто, складніше. Це пов’язано з рельєфом, з потужністю ТЕЦ-5. Це найпотужніша станція в Україні. Тому для неї будуть окремі рішення, окремі роботи з
побудовою нових котелень (на 90 % фінансуватиме місто. — Ред.). І, очевидно, побудовою фактично нової резервної системи теплопостачання», — розповідає Петро Пантелеєв.
Фото: Зоряна Стельмах
Петро Пантелеєв, Сергій Сухомлин,Олексій Кулеба, Віталій Кім, Роман Клічук і Соня Кошкіна
Друге, на чому концентрується київська влада — встановлення когенераційних установок, щоб заживити критичну інфраструктуру. Повністю замістити споживання заступник голови КМДА вважає нереальним.
(Щоб покрити «критичку», розподіленої генерації Києву треба побудувати щонайменше на 300-310 МВт, підрахував Сергій Сухомлин).
Тут Пантелеєв підтримав Володимира Кудрицького з тезою, що держава має створити бізнесу відповідні умови, бо якщо сподіватися лише на комунальний сектор або державні кошти в когенерації,
«все може залишитись так, як є», і додаткових потужностей не буде.
Третє, на чому концентрується влада Києва — програми співфінансування для людей, які доступні вже пʼятий рік, за словами Пантелеєва. «І та тисяча будинків, яка ними скористалася, «достатньо
комфортно себе відчувала цієї зими. Деякі будинки дві доби були автономними від міських мереж», — розповів заступник очільника КМДА.
Петра Пантелеєва Олексій Кулеба назвав «людиною, завдяки якій Київ витримав цю зиму». «Він фактично менеджерував аварійні роботи в місті 24/7. Але з гарних новин це — все», — зауважив
Кулеба.
Фото: Зоряна
Стельмах
Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України
Віцепремʼєр відзначив, що у 2025 році штаб з підготовки до опалювального сезону провів 15 засідань. Мера міста не було на жодному з них.
«Мер, місцеве самоврядування відповідає за централізоване теплопостачання. І ті мери, які знають про це, дисципліновано беруть участь, тому що це їхня зона відповідальності. Я про це говорив
Віталію Володимировичу, можу озвучити це і тут. В нас була жвава дискусія в січні з цього приводу. Коли йдеться про інші міста, важливо говорити не про те, що хтось встановив 78 (когенераційних
установок, як Харків, наприклад. — Ред.), а коли почали це встановлювати. І якщо ми будемо звертатись до прикладів інших міст, вони цю роботу почали в 23-му році, продовжили в 24-му, отримали
результат в 25-му. А є міста, які почали це робити взагалі ще до повномасштабного вторгнення і зараз знаходяться з іншими вхідними даними при проходженні опалювального сезону», — заявив
Кулеба.
Тому ситуацію в столиці він вважає непростою.
«Коли ми сьогодні говоримо про Плани стійкості, позиція міста Київ наступна: нам потрібна буде допомога уряду, нам потрібні будуть кошти. Позиція уряду: ми обов’язково допомагаємо вже, ми
допоможемо і в тому числі грошима, але місту буде потрібно переглядати бюджет», — акцентував віцепремʼєр.
Фото: Зоряна Стельмах
Петро Пантелеєв, заступник Голови КМДА
Петро Пантелеєв не погодився з ремаркою, що Київ почав запізно працювати з когенерацією, проте визнав, що її недостатньо (за останніми даними, три. — Ред.).
«Якщо пам’ятаєте, ми перші, хто взагалі питання розподіленої енергетики порушив і затвердив концепцію. Закупівлі когенераційних установок почалися ще у 24-му році. Чи достатньо їх? Ну,
недостатньо. Треба більше і більше, — заявив Пантелеєв. —
Щодо грошей, Олексій Володимирович (Кулеба. — Ред.) правильно каже. З огляду на поточні виклики, треба переглядати бюджет. І місто Київ готує перегляд бюджету для того, щоб виділити додаткові
кошти до тих, які зараз є. Зараз заходів виконується на суму близько 10 млрд (бюджет поки ще не затвердженого Плану стійкості для Києва — 60 млрд. — Ред), але цього недостатньо, і бюджет буде
переглядатися для того, щоб додати кошти максимально для виконання заходів».
До дискусії про проблеми Києва «з критикою київської влади» доєднався й голова Деснянської РДА Максим
Бахматов.
Фото: Зоряна Стельмах
Максим Бахматов, Голова Деснянської РДА в м. Києві
«Троєщину називають найбільшим в Україні районом. І ми зайшли (в опалювальний сезон. — ред.) з нулем великих генераторів. В нас не було жодного великого генератора. Лише невеличкі в школах по 5-7
кВт. Завдяки партнерам ми змогли накопичити 3,5 МВт генераторів, не витрачаючи коштів району. В нас їх немає, місто не виділило.
Чи допомагало воно з харчуванням (для людей, що залишилися без опалення в сильні морози і обігрівалися в пунктах незламності. — Ред.)? Ні, не допомагало. Якщо би ми готувалися в 22-му, в 23-му, в
24-му, в 25-му роках, я би зараз таке не розповідав», — відрізав Бахматов.
(Петро Пантелеєв на це нагадав, що бюджети районів Києва дорівнюють бюджетам деяких міст. І наявність генераторів — зона відповідальності керівників РДА).
Крім того, Бахматов стверджує: хотів поїхати у відрядження до Миколаєва, щоб подивитися його досвід, та «Кличко не погодив виїзд».
«Я їхав інкогніто, в суботу, щоб мене не побачили, якимись пересадочними історіями. І реально в Миколаєві готово все для зими. Є 18 якихось дублюючих станцій, є скрізь когенерація, на ТЕС захисти
зроблені. Місто має бюджет 5 млрд — це бюджет Деснянського району, і кількість людей така сама. Виходить можна, якщо планувати, системно працювати», — додав Бахматов.
Фото: Зоряна Стельмах
Максим Бахматов і Віталій Кім
Голова Деснянської РДА заявив, що з групою експертів розробив концепт енергостійкості та енергонезалежності для свого району на 26-27 рік і вже відправив його віцепремʼєру з відновлення і
меру Києва.
«До речі, від комунальних підприємств Києва не отримав жодної відповіді на технологічні запити. Пройшов місяць. Але я пропоную 100 МВт електрики для Деснянського району, 300 МВт тепла. …Вважаю, що
мер має відповідати своєю репутацією, допомагати і показувати KPI по кількості мегаватт, які будуть працювати. Наразі ми зайшли з нулем цих мегаватт», — завершив Максим Бахматов.
Керівник Оболонської РДА міста Києва Кирило Фесик (обіймає посаду з 2020 року. — Ред.) своєю чергою вказав на
ще один критичний елемент, який впливає на загальну енергетичну стійкість — малу інфраструктуру ДТЕК.
Фото: Зоряна Стельмах
Кирило Фесик, Голова Оболонської РДА в м. Києві
«Після кожного перезапуску електромережі по Києву траплялися сотні аварій. Усі перекриття вулиць (а головна ціль ворога була саме картинки з перекриттям вулиць, громадське незадоволення) були
пов’язані з відсутністю світла по три доби, п’ять, сім, іноді 10 діб. Але не було такого, щоб централізована електроподача в столицю відсутня була такий тривалий час.
Це було пов’язано з тим, що або згорів трансформатор ДТЕКу, або внутрішньобудинкові мережі не витримали навантаження, адже стратегічно вони ніколи не були в пріоритеті, системного їх відновлення
не було. В Київській міській раді, яка є головним розпорядником бюджету, на жаль, є деяка інертність. Щоб ми розуміли лише в 24-му році укриття стали пріоритетом при фінансуванні. Зараз Петро
Олександрович (Пантелеєв. — Ред.) насправді в цьому допомагає», — заявив Фесик.
Вплинути на ДТЕК керівництво району не може, оскільки компанія приватна, додає він.
«На цей елемент важливо звернути увагу навіть на рівні уряду, тому що насправді енергетична стійкість столиці залежить від енергетичної стійкості кожного окремого будинку.
Наприклад, в Оболонському районі відбувся перший випадок заживлення ЦТП від генератора, загинула людина. …На сьогоднішній день стратегії, що робити з ЦТП, немає. Є порядок від КТЕ
(Київтеплоенерго. — Ред.) щодо встановлення туди генераторів. Цим порядком не скористався поки що жоден будинок.
Підсумок простий: треба звертати увагу на локальні рішення енергетичної стійкості. Інакше після кожного перезапуску у нас буде 100 мікроточок в столиці без світла», — бідкається очільник
Оболонської РДА.
Фото: Зоряна
Стельмах
Володимир Кудрицький, Петро Пантелеєв, Сергій Сухомлин,Олексій Кулеба, Віталій Кім, Роман Клічук (праворуч)
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв запевнив: відповідна спільна програма з ДТЕК вже є, триває конструктивний діалог, щоб підготуватися «до таких надзвичайних подій».
«Якщо ми говоримо про заходи підготовки, це дуже комплексне питання. Від квартири, будинку, району, міста. Я б рекомендував колеги звернути увагу на свою зону відповідальності. Уряд запровадив
нову програму зі встановленню генераторів за кошти держави в будинках, в яких система опалення залежать від електричної енергії. Отже, наше з вами завдання по кожному району максимально співпрацювати
в цьому сегменті з будинковими громадами. Потім подивимося, який KPI буде на виході по результату цієї роботи. Тому працюємо, концентруємося на своїй відповідальності і допомагаємо один одному», —
зазначив Петро Пантелеєв.
Фото: Зоряна Стельмах
Володимир Кудрицький, Петро Пантелеєв, Сергій Сухомлин, Соня Кошкіна, Олексій Кулеба, Віталій Кім і Роман
Клічук