Фото: скрин ютуб
Фото: скрин ютуб
Що за законопроєкти?
Минулого тижня Комітет ВР із питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував до ухвалення у сесійній залі три проєкти законів, що змінюють правила гри електронної комерції.
· Перший — законопроєкт №15111-Д про оподаткування доходів із цифрових платформ. Норма стосується як українських сервісів, так і іноземних: Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інших. Це одна з вимог Міжнародного валютного фонду. У першому читанні проєкт ухвалили у квітні.
· Другий — законопроєкт №12360 про зміни до Митного кодексу. Документ початково стосувався KPI (Key Performance Indicators — ключових показників ефективності) для митниці. До другого читання в нього вписали правку про скасування пільги на безмитне ввезення посилок з-за кордону вартістю до 150 євро. Народний депутат із фракції «Голос» Ярослав Железняк назвав внесення в закон про КРІ норми оподаткування посилок прямим порушенням регламенту Ради:
· Третій проєкт — №15112: зміни до Податкового кодексу щодо скасування тієї ж пільги.
Два останні проєкти ідуть в пакеті. Якщо №12360 (зміни до Митного кодексу) не проходить у другому читанні, весь блок щодо посилок повертається на початок процедури.
Це вже не перша спроба оподаткувати посилки. У квітні попередню версію проєкту №15112 зняли з порядку денного. Тогочасний текст містив поправку про скасування довічного статусу політично значущої особи (РЕР, або Politically Exposed Person — статус людини, чиї фінансові операції та членів родини мають ретельно перевіряти банки). Тоді, як повідомляли джерела LB.ua, цю правку врешті виключили через невідповідність євроінтеграційним зобовʼязанням. Хоча від наміру скасувати довічне декларування депутати не відмовились.
Фото: rau.ua
Сортувальний термінал нової пошти
Що зміниться для покупців?
Якщо ці закони ухвалять у цілому, й вони почнуть діяти, з першого січня 2027 року припинить діяти безмитна пільга на B2C-посилки з-за кордону вартістю до 150 євро. B2C (Business-to-Consumer) — це типова посилка з іноземного маркетплейсу на зразок AliExpress, Temu чи Amazon. За новим законом маркетплейси отримають статус податкових агентів і муситимуть нараховувати 20% податку на додану вартість із першої копійки замовлення.
Поріг для C2C-посилок (Consumer-to-Consumer — від людини до людини, наприклад, від родичів, друзів або приватного продавця за кордоном) знизиться з 150 до 45 євро.
Звільнення від ПДВ збережеться лише для приватних подарункових відправлень до 45 євро за умови, що товари надсилають безкоштовно, призначені для особистого або сімейного використання, не є підакцизними й не мають ознак комерційної партії.
«В першу чергу скасування пільги у 150 євро фінансово вплине на покупця. Вартість усіх товарів до 150 євро може зрости на 20% (ставка ПДВ)», — пояснила в коментарі LB.ua народна депутатка, членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна (фракція «Європейська солідарність»).
Фото: Олександр Ратушняк
голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна
За її словами, втілення нових правил залежатиме від того, чи погодяться маркетплейси адмініструвати український ПДВ: «Якщо маркетплейс та його представник, — наприклад, поштовий оператор, — зареєструється на митниці як платник ПДВ, тоді сума податку буде включена у вартість товару. Тобто покупець буде перераховувати її маркетплейсу під час покупки, а сам маркетплейс (чи його представник) перерахують податок до бюджету України. Маркетплейс, який зареєструється в митниці, повинен буде вести спеціальний (структурований) облік продажу товарів, які постачає українським покупцям, а також надавати доступ до цього обліку митним органам».
Якщо ж маркетплейс не зареєструється на українській митниці, то не включатиме ПДВ у вартість товарів. «Він продаватиме товари без ПДВ і відправлятиме покупцю, — пояснила Ніна Южаніна. — Тоді сплачувати ПДВ буде сам покупець до отримання посилки. Покупцю необхідно буде надати низку документів поштовому оператору, перерахувати ПДВ поштовому оператору, який далі перерахує ПДВ до бюджету. Це той порядок, який зараз діє для посилок вартістю понад 150 євро».
Втім зараз механізмом самостійної сплати ПДВ користуються нечасто. За даними Ніни Южаніної, у 2025 року посилки вартістю понад 150 євро становили лише 0,6% від 75 мільйонів посилок, які прийшли в Україну з-за кордону.
Як до змін ставиться суспільство?
У лютому 2026 року соціологічна група «Рейтинг» опитала українців, як вони сприймають сервіси міжнародної пошти, користуються ними і що думають про можливе оподаткування.
Згідно з результатами опитування, приблизно половина українців користується посилками по Україні, а міжнародні посилки за останній рік отримувала майже третина (29%).
Фото: pushkinska.net
сортувальний цех оператора Meest Пошта
Здебільшого (у 68% випадків) вартість посилки становила до 50 євро — це найпоширеніший варіант і серед заможних, і серед менш забезпечених респондентів. Серед тих, хто отримував товари з-за кордону, майже третина (29%) замовляла товари, які були важливими для подолання наслідків енергетичної кризи. Найпопулярнішими товарами, які отримували через міжнародну пошту, є одяг і взуття (45%), а також павербанки, акумулятори й зарядні пристрої (26%).
Дві третини українців відзначають важливість міжнародних посилок під час війни, а чверть вважає їх критично важливими. Абсолютна більшість респондентів (82%) не підтримує запровадження ПДВ 20% на всі міжнародні посилки. 79% кажуть, що подорожчання посилок з-за кордону негативно вплине на роботу волонтерів і оборону.
Загроза для волонтерів і оборони
Великих виробників дронів та іншої військової техніки новий закон не зачепить: вони вже мають власний механізм пільгового ввезення. Натомість новації вдарять по польових майстернях і волонтерських ініціативах, які купують запчастини напряму.
Як пояснив виданню DOU співзасновник кластера оборонних технологій IRON Юрій Ломіковський, для легальних виробників існує податкова преференція 241. Це пільговий код, який діє в час війни для звільнення від ПДВ і ввізного мита при імпорті складових для безпілотників. Повний перелік товарів для ввезення без ПДВ визначає підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Втім, як пояснив Ломіковський, «майже в кожному батальйоні, який працює з безпілотниками, діють польові майстерні, що часто замовляють комплектуючі з-за кордону на фізичних осіб — за власні або волонтерські кошти». За такі замовлення доведеться платити ПДВ. За розрахунками дописувача DOU, середня собівартість 7-дюймового FPV-дрона — приблизно 200 доларів — після зміни закону зросте до 264 доларів. У результаті за ті самі гроші підрозділ зможе отримати три дрони замість теперішніх 4–5.
Фото: Кластер IRON, грудень 2025
Юрій Ломіковський, співзасновник IRON
Окрема проблема — те, що іноземні маркетплейси не диференціюють номенклатуру за українським законодавством і нараховуватимуть ПДВ на все, незалежно від того, чи це деталь для дрона з пільговим режимом, чи чохол на телефон.
«Великі виробники дронів при купівлі комплектуючих на маркетплейсах, незалежно від вартості, проводять митне оформлення товарів на юридичну особу, яка є виробником дронів, і в такому випадку користуються пільгами при ввезенні окремих комплектуючих, передбаченими Податковим та Митним кодексами, як виробники дронів. Ця пільга для окремих товарів залишається, — коментує Ніна Южаніна. — Інші комплектуючі, сумарна вартість яких в одному відправленні становить до 150 євро та при ввезенні яких не передбачені інші податкові пільги, можуть зрости в ціні на 20%. ПДВ заплатить або маркетплейс, або отримувач».
Робоча група у податковому комітеті Ради внесла поправку, яка зобовʼязує Кабмін розробити порядок повернення сплаченого ПДВ фізичній особі в таких випадках. Втім механізму повернення поки що немає, тож закон, якщо його ухвалять зараз, імовірно, запрацює без нього.
Чи проголосує Рада?
За словами співрозмовників LB.ua, у сесійній залі можливі два сценарії. Перший: монобільшість після засідання фракції «Слуга народу» увечері в понеділок 11 травня назбирає голоси «за», як мінімум, щодо проєкту про цифрові платформи. Щодо змін до Митного й Податкового кодексів про скасування пільг на посилки нардепи обережні в прогнозах.
«Як і минулого тижня, голосів наразі за це немає. Якщо воно валиться у другому читанні, то далі буде вже третя спроба», — каже один з нардепів «Слуги народу».
Фото: Макс Требухов
нардеп Ярослав Железняк
Нардеп Ярослав Железняк також скептичний: «Зміни до Митного кодексу провалять, а зміни до Податкового кодексу — не винесуть. Тобто пакет про скасування пільги на посилки фактично не пройде другого читання…»
Хоча, каже депутат, «рано чи пізно ми маємо за це проголосувати. Чи я вірю, що ми зможемо це зробити нормально, не через *опу? Ні».