Фото: Клос Ярина / Lb.ua
На автозаправній станції UPG
Заправки змінюють цінники, і це нарешті подобається водіям
Від початку тижня ціни на пальне на заправках України почали поступово знижуватися. Падіння вартості поки далеко не стрімке і залежить від типу пального, конкретної мережі та регіону.
Вперше від початку квітня ціни на солярку стала меншою за 90 грн. З вихідних дизельне паливо подешевшало на понад дві з половиною гривні. У середньому по країні літр солярки продають по 88,72 грн. Найдешевший дизель на Житомирщині, а найдорожче його продають на фронтовій Донеччині. Різниця на літрі складає понад чотири гривні.
Бензин також дешевшає, проте не так стрімко. З вихідних його ціна знизилася приблизно на одну гривню. Пальне марки А-95 у середньому по країні продають по 72,58 грн за літр. Найдешевший бензин на заправках Житомирщини, Запоріжжя та Дніпропетровщини. Найвища ціна у Кіровоградській та Донецькій областях.
За даними моніторингу консалтингової компанії «Нафторинок», з-поміж великих мереж одна з найнижчих цін на пальне на заправках державної «Укрнафти». Скажімо, літр солярки там продають по майже 88 грн за літр. Хоча на ринку є й дешевші пропозиції.
В уряді неодноразово говорили, що саме заправки найбільшої мережі держави «Укрнафта» мали б бути прикладом «справедливої ціни на пальне».
Водночас вартість автомобільного газу на заправках України поки що кардинально не змінилася. У порівнянні з вихідними ціни знизилися у середньому на 15-20 копійок. То ж тепер літр LPG продають по 48,95 грн, що складає вже більше половини вартості бензину. Це означає, авто на з газовими установками дедалі більше втрачають свою економічну привабливість.
Фото: nfront.org.ua
АЗС
«Ціни на АЗС України є завищеними. Це пов’язано з тим, що всі ризики з наступними зростанням вартості нафти, провідні мережі переклали на водіїв. Уряд запровадив цей недолугий “Е-бачок” і вважає, що оператори роблять все правильно. А голова Антимонопольного комітету не чекав завершення дослідження ринку і вже відрапортував, що все добре», – розповідає експерт з питань енергетики, директор спеціальних проєктів центру «Психея» Геннадій Рябцев.
Водночас фахівець каже, що поведінку уряду, ймовірно, можна пояснити одним фактором. Високі ціни на пальне гарантують збільшення доходів державного бюджету, зокрема, мова про сплату ПДВ.
Ціна пального формується з кількох складників пояснює директор консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко. По-перше, це – собівартість нафти, тобто міжнародні котирування. Другий складник – це логістика, пальне потрібно перевезти до України, розмитнити та сплатити податки (ПДВ та акциз). Третій – доставка всередині держави, це приблизно дві-чотири гривні на літрі, каже фахівець. І четвертий складник – витрати заправки, додаткові податки та маржа (прибуток) АЗС.
«Що відбувається зараз – болюче питання для всіх. От 8 квітня ситуація змінилася за ніч. Засинали з упевненістю, що світ зміниться через якийсь ядерний удар. Прокинулися – ядерки нема, але нафта подешевшала на 15 %. І це підтверджує те, що у нафті неймовірно багато політики та ризиків. У цих котируваннях дуже мало фізичних угод. Це ф’ючерси, це не фізична нафта», – пояснює Олександр Сіренко.
Фото: Новини.LIVE
АЗС
Нафта без стрибків, але для України є нові-старі ризики
Про стабілізацію цін на ринку пального говорить засновник однієї з мереж АЗС Дмитро Льоушкін. Вартість нафти хоч ще й досі коливається, однак пропозиції вдосталь. Скажімо, Саудівська Аравія намагається дедалі більше використовували саме трубопроводи для прокачування вуглеводнів у обхід Арабської (Перської) затоки. Країни ОПЕК з інших частин світу збільшують видобуток.
«Нафта коштує 95 доларів, ну десь плюс-мінус. Так вона і коштуватиме поки з цією затокою щось вирішуватиметься. Можливо, це всіх влаштовує і це надовго. Це влаштовує ключових гравців, тому не можна сказати, що вони зараз страждають», – вважає Дмитро Льоушкін.
Водночас після Великодня росіяни посилили удари по паливній інфраструктурі України. РФ била по нафтобазах у Кривому Розі, Дніпрі та Одеській області, розповідає директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. Про дефіцит не йдеться, але експерт каже про втрати «тисяч тонн пального на мільйони доларів».
Сергій Куюн визнає, що Україні необхідні бодай мінімальні запаси пального, надто за теперішньої нестабільності. За даними фахівця ринку, саме про це говорили і під час зустрічей президента та урядовців з дилерами.
Вже рік в Україні діє спеціальний закон про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів. Дилери та мережі мають зберігати певну кількість пального, яку розраховують від обсягів постачання.
Фото: mediacenter.org.ua
Сергій Куюн
Однак з повноцінним виконанням закону виникають проблеми, каже директор Консалтингової групи А-95. По-перше, в Україні не так і багато резервуарів для зберігання пального. По-друге, держава досі не вирішила суперечливі моменти у підзаконних актах.
«Що робити? Треба йти під землю – створювати підземні сховища. Ще з часів СРСР та радянської армії є декілька таких сховищ, але вони здебільшого непридатні для використання. Треба відновлювати і будувати нові. Якщо не на весь необхідний обсяг запасів – а це за європейського нормативу 90 днів споживання – то хоча б на частину», – каже Сергій Куюн.
Експерт вважає, що норму про зберігання частини пального під землею потрібно вносити у законодавство.
Однак тут може постати питання грошей: будувати підземні сховища – це точно недешеве задоволення. З одного боку, невідомо як таке спорудження у перспективі може вплинути на ціни. З іншого – чи зможуть собі це дозволити малі мережі заправок.
Питання поки що зависло у повітрі, а от Росія не припиняє полювати на українські нафтобази.
Трамп не може закінчити війну в Ірані – Ормуз завмер
Переговори між США та Іраном останніми днями топчуться на місці. Все вперлося у непоступливість сторін. Як тільки Іран пішов на розблокування Ормузької протоки, Дональд Трамп відмовився знімати блокаду іранських портів. Режим з Тегерану знову грозиться бити по нафтових танкерах і навіть цілився у кілька суден.
Фото: EPA/UPG
Білборд з написом «Ормузька протока залишається закритою» на площі Енгелаб у Тегерані, Іран, 22 квітня 2026 року.
Своє блокування Ормузу продовжують і Сполучені Штати. Здавалося б, що один із головних світових коридорів постачання нафти та газу знову завмер. Однак не для всіх, бо іранські кораблі зуміли обійти американську блокаду. Понад три десятки суден безперешкодно вивезли нафту з Ірану, пише видання Financial Times.
З початку минулого тижня на світовому енергетичному ринку падіння цін. Вартість нафти знизилася за позначку у сто доларів, подібна тенденція продовжується і після цих вихідних.
Нафта еталонної марки Brent у понеділок подешевшала, а у вівторок знову додала в ціні. Зрештою її продають на рівні майже 95-97 доларів за барель.
Натомість американська нафта дешевша. Марку WTI продають по майже 87 доларів.
Але найдорожчим на ринку досі залишається російський Urals. Станом на понеділкові торги його продавали по понад 98 доларів за барель.
Фото: EPA/UPG
Ціни на сиру нафту на Нью-Йоркській фондовій біржі, США
Така вартість формується здебільшого не на «живих» угодах, а на віртуальних торгах, пояснює експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. Фахівець додає, ринок нафти переживає спекуляційний сплеск, який живиться політичними заявами.
«Будь-яка заява зараз сприймається спекулянтами як спосіб заробити. І тут дуже дивно те, що за кілька хвилин до висловлювань Трампа чи іранців великі фінансові компанії або купують, або зливають деривативи (акції, ставки. – Ред.). Вже скільки сотень мільярдів зароблено на цій американській авантюрі – важко зрозуміти. Якщо фондові регулятори США хотіли дізнатися, хто ж заробив на зниженні чи зростанні ціни на нафту, то вони це можуть зробити. Але не хочуть, бо можна вийти і на оточення американського президента», – каже Геннадій Рябцев.
Режим припинення вогню між США, Ізраїлем та Іраном завершується вже цього тижня. Відновленням активних бойових дій іранців знову лякає Дональд Трамп. Але Білий дім начебто й готовий продовжувати перемирʼя.
А втім, американський президент знову заявив про перемогу над Іраном. Однак здобутки Трампа поки що є дуже примарними.
У режиму залишається ядерний арсенал, і немає жодних ознак, що Іран добровільно від нього відмовиться, вважає дослідниця Лондонської школи економіки Марія Золкіна. Аналітикиня зазначає, що іранська влада хоч і є значно ослабленою, однак не розгромленою. Режим з Тегерану продовжить використовувати свій головний козин – Ормузьку протоку.
Фото: Олексій Стеценко/PRdU
Марія Золкіна
Однак яким би могутнім не намагався здаватися Іран – блокування морських шляхів та коливання на ринку пального впливають і на нього.
Навіть у довоєнний період Іран не міг забезпечити себе самотужки, скажімо, бензином. Вже тоді країна імпортувала до 14 млн літрів на добу, розповідає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. А з початком війни та блокадою портів – споживання і залежність від імпорту значно зросли. Найперше за рахунок воєнної логістики та пального для генераторів.
«Розрив (між споживанням та переробкою. – Ред.) – 77 млн літрів на день, який власне виробництво ніколи не заповнить. Іран імпортує пальне за ціною приблизно 340 тис. ріалів, а продає його за 15 тис. ріалів. Зараз уряд не може покрити субсидію. Це один з параметрів критичної крихкості іранського режиму», – пояснює Сергій Данилов.
Фото: Cтаніслав Юрченко
Сергій Данилов
США знову допомогли Росії заробити на нафті
Через ситуація на Близькому Сході країни Європи рахують збитки: ціни на бензин, дизель та газ значно зросли. Хоч континет і не має критичної залежності від постачання з країн Арабської (Перської) затоки. Європейські держави тепер ще й остерігаються дефіциту пального для авіації.
Не ліпша ситуація й в Азії, навіть Китай закликає вирішити питання Ормузу.
А от хто не постраждав, а навпаки заробив на іранській війні – це Росія. США вже вдруге дозволили росіянами продавати нафту з морських танкерів. Спеціальна ліцензія американського Мінфіну діятиме до 16 травня. Перед новим послабленням санкцій урядовці США відверто брехали, що не планують цього робити.
Ще перед початком бойових дій у Ірані у березні Кремль дав команду максимально навантажити судна і вивести їх в море. Що зрештою забезпечило зростання доходів Кремля, а ще убезпечило росіян від проблем з відвантаження нафти на кораблі. Адже Збройні сили останніми тижнями значно посилили удари по російських портах.
«Коли ці танкери накопичувалися, багато хто задавався питанням: навіщо Росії така кількість кораблів з нафтою? І що Москва робитиме з сировиною після того, як США наклали санкції на її два найбільш важливі нафтові концерни? Тепер ми можемо усвідомлювати, що або російське розвідувальне співтовариство професійно спрацювало і повідомило президенту РФ про можливість атак США та Ізраїлю на Іран. Або ж Путін отримав інформацію від представників американського керівництва, які, як відомо, постійно знаходяться з ним на зв’язку», – вважає журналіст і публіцист Віталій Портников.
Фото: ОПОРА
Віталій Портников
Під час першого етапу послаблення нафтових санкцій (з 13 березня до 11 квітня) РФ зуміла продати накопичену у морі нафту. Але тепер торгувати Кремлю дедалі важче через українські удари по НПЗ та портах.
За даними президента України Володимира Зеленського, внаслідок послаблення санкцій США проти російської нафти Москва може вторгувати до 10 млрд доларів. І ці кошти Кремль безумовно витратить на війну проти України.
«Більш ніж 110 танкерів тіньового флоту Москви зараз знаходяться в морі. На їхньому борту – понад 12 млн тонн російської нафти, яку завдяки послабленням санкцій знову можна продавати без наслідків», – зазначив Зеленський.
За розрахунками агенції Bloomberg, у квітні Росія може отримати значні прибутки від експорту нафти. Перші два тижні місяця ресурс марки Urals у західних портах тримався на рівні понад сто доларів, що на 42 % більше, ніж у березні.
Послаблення санкцій проти російської нафти – це подарунок від США для Індії, вважає експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі Олег Саркіц. Торік Білий дім запровадив мита проти індійських товарів через закупівлю енергетичних ресурсів з РФ. Індія споживає 5.5 млн барелів на добу, половину брали у росіян. Після запровадження мит показник торгівлі з росіянами впав удвічі. Індія переключилася на країни Арабської (Перської затоки).
Фото: facebook/Олег Саркіц
Олег Саркіц
«Після послаблення санкцій Індія вже закупила понад 60 млн барелів. Вони зробили запаси, які дозволятимуть їм протриматися щонайменше десять днів», – Олег Саркіц, експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі.
Паралельно з послабленням санкцій проти російської нафти у гру вступили українські дрони та ракети. Хоч деяким західним партнерам це не подобається, але Україна успішно бомбить російську нафтову інфраструктуру.
Скажімо, командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді заявив, що внаслідок руйнувань Кремль вже втрачає близько ста мільйонів доларів на день. Станом на 17 квітня за даними командувача, сукупне щодобове відвантаження нафти з РФ скоротилося на 880 тис. барелів.
Ситуація динамічна і залежить від того, наскільки масованими і руйнівними є українські удари. А також – чи має Росія технічний ресурс для хуткого відновлення НПЗ чи портів.
Фото: OSINT-спільнота Exilenova+
Пожежа на НПЗ у російському Ярославлі
У останні тижні березня РФ вже відчувала проблеми із завантаженням нафти на танкери. Через українські удари у той період експорт російського ресурсу впав на 43 %.
Руйнування ПНЗ, удари по портах і двомісячний простій трубопроводу «Дружба» призвів ще й до інших дуже неприємних для РФ наслідків. За даними агенції Reuters, Кремль мусить пригальмовувати видобуток нафти. У квітні він скоротиться аж на 300-400 тис. барелів на добу.